ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ

 СИНХРОНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ПРЕДМЕТІВ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ - ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧВЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ШКОЛЯРІВ

У нашій школі впроваджено суспільно-гуманітарний напрям, що дає змогу старшокласникам вивчати поглиблено історію. Спорідненими, близькими до курсу історії є українська та світова література. Кілька років тісної співпраці вчителів, що викладають ці предмети, показали,  що до вивчення вищезгаданих курсів немає єдиного, комплексного підходу. Ведемо мову саме про предмети суспільно-гуманітарного напряму, оскільки вони пов’язані між собою: жоден письменник не творить відірвано від доби, в якій живе, особливо це стосується творів, що вивчаються в старшій школі. Таким чином, опрацьовуючи життєво-творчий шлях письменника, учень повинен зважати на суспільні та історичні події  в країні та за її межами, щоб в його голові склалася комплексна картинка порушеного питання. Вивчивши на уроці історії суспільно-політичні процеси нашої країни, зіставивши їх із аналогічними в країнах Західної Європи та Америці, до прикладу, він краще зрозуміє передумови написання того чи іншого літературного твору українського автора. Так стане зрозумілішим зміст, мова, звичаї, традиції, зрештою, проблематика і тематика творів. Але це в ідеалі. Що ж відбувається насправді?

 Усім відома істина: інформація, здобута на різних уроках (споріднених) не повинна суперечити сама собі, натомість доповнюватися окремими фактами. І відбуватися це мало б одночасно, синхронно  для кращого засвоєння учнем. Проте практика показує, що школярі не в змозі зіставити навчальний матеріал згаданих курсів, оскільки відповідно до чинних навчальних програм з української літератури,  історії України, Всесвітньої історії та світової літератури у старшій школі часові межі, періоди вивчаються в різний час. І в цьому полягає основна проблема.  До прикладу, візьмемо період 20 – 30-х років ХХ століття. Надзвичайно важливий, цікавий і важкий час для українських митців. Це показовий приклад впливу доби на творчість письменників. Тож період 20 – 30х рр.. ХХ століття школярі опрацьовують на уроці історії України  в ІІ семестрі 10 класу, всесвітньої історії – І семестр 10 класу, в курсі української літератури ми розглядаємо цей період упродовж І семестру 11 класу, а на світовій літературі – наприкінці І семестру 11 класу. Таким чином, учень опиняється в ситуації, коли не в змозі встановити причинно-наслідкові зв’язки (причину написання твору, дії персонажів та автора, тематику творів тощо і, як наслідок – значення твору) і не має панорамного бачення доби: українського автора і його твір у контексті української  та зарубіжної історії та літератури.

 Мову ведемо про старшу школу, оскільки соціологічні дослідження показали: учні 5 – 9 класів можуть засвоїти тільки невеликий обсяг матеріалу, натомість 10 – 11-класники здатні опрацьовувати великий об’єм інформації, систематизуючи, зіставляючи і порівнюючи її, тим самим отримуючи системне бачення проблеми. Тож синхронізація вищезгаданих курсів і системність підходу до їх вивчення дозволить оптимізувати навчальний процес у старшій школі, покращити підготовку випускників до ЗНО.

Мета проекту:

·        Оптимізувати

v вивчення курсів української та світової літератури та історії;

v навантаження  учня та вчителя;

·        підвищити рівень знань і навченості сучасного школяра;

·        поліпшити якість підготовки до ЗНО;

·        Виховати зацікавленість у навчанні.

Завдання проекту:

·        створити умови для вчителів української та світової літератури та історії для  комплексного підходу у викладанні курсів;

·        стимулювати зацікавленість старшокласників у вивченні предметів суспільно-гуманітарного напряму;

·        спонукати учнів до самоосвіти як основної складової розуміння ними власної відповідальності за результат навчання.

Етапи реалізації проекту:

1.     Діагностування

Серед учнів 10 – 11 класів було проведено анкетування, поставлено два запитання:

1.       Серед пройдених літературних творів з української та світової  літератури скільки ви прочитали в повному обсязі, в скороченому варіанті, не прочитали (вкажіть причини).

Результати показали:

 11 % - прочитали твір повністю; 68% - скорочений варіант; 21% - не прочитали.

    Причини: нестача часу  (оскільки об’ємні твори українських і зарубіжних письменників); велика завантаженість з інших предметів, відсутність бажання.

2. Чи можете ви співвіднести життя і творчість письменників української та світової літератури та суспільно історичні і політичні процеси одного періоду : так, ні, важко відповісти, свій варіант.

Результати показали:

  так – 10 %, важко – 62%, ні – 16 % ; свій варіант – 12% (не завжди пам’ятаю матеріал з історії, літератури; важко поєднати письменника і політика одного часу)

2 Дослідження проблеми

На етапі дослідження проблеми перед нами постало завдання синхронізації тем усіх 4-х курсів. Якщо поглянути в загальному на таблицю (однаковим кольором позначаємо період вивчення однієї теми на різних уроках ), то бачимо, що більш-менш співпадають теми в курсах  обох літератур, хоча й тут наявні певні розбіжності. Більш-менш синхронізовано теми в курсах обох історій. Але якщо зіставити теми літератур та історій, то бачимо неспівпадіння. Ми пропонуємо синхронізувати навчальний матеріал цих 4-х курсів, починаючи з 5 класу таким чином, щоб узгодити вивчення періоду Київської Русі (5 клас), давню літературу (7 клас), історію та літературу ХІХ ст. (9 кл), І пол. ХХ ст. – 10 кл, ІІ пол. ХХ ст- поч.. ХХІ – 11 клас. Причому наголошуємо на тому, що при вивченні історії вчителі звертаються до постатей літератури (Хвильовий, Винниченко, Довженко тощо), тож пропонуємо зменшити кіл-ть творів, що вивчаються в курсі літератур, обмежити найбільш показовими для певної історичної доби, оскільки на сьогоднішній день у 10 кл, наприклад, у І семестрі йде величезне навантаження: Нечуй-Левицький, П.Мирний, Стендаль, Л.Толстой, Флобер, Ф. Достоєвський. Така синхронізація курсів дозволить нам говорити про якість літературно-історичної освіти.

3.     Впровадження проекту

Синхронізація предметів суспільно-гуманітарного циклу дозволить оптимізувати навчальний процес. Яким чином?

По-перше, зменшення  кількості творів, що вивчаються в курсі української та світової літератури призведе до якіснішого їх вивчення (варто брати приклад із західних колег, які протягом тривалого часу розглядають один літературний твір у різних аспектах, в тому числі, й історичному).

По-друге, комплексний підхід до вивчення особистості письменника, українського чи зарубіжного, в контексті  історичної доби дозволить зекономити навчальні години історикам, філологам, адже останнім не доведеться витрачати час на вивчення доби, коли творив митець, а історикам – на пошук яскравих особистостей, які творили історію  конкретного періоду. Як результат, учень отримує єдиний підхід до вивчення 4-х навчальних предметів.

По-третє,  навантаження учнів стає логічним і послідовним. Зауважимо, не меншим, а оптимальним.

4.     Підбиття підсумків.

Завершальним етапом проекту стане аналіз результатів роботи учнів та вчителів. Впевнені, що зросте рівень навчальних досягнень учнів та їх інтелектуальна спроможність і конкурентна здатність на ринку праці. Вчителі української та світової літератури та історії матимуть змогу проводити спільні заняття, на яких стане можливим підбиття підсумків з цих предметів, що сприятиме підвищенню рівня знань учнів: на перетині вищезгаданих чотирьох складових учень отримає «діаграму Венна», яка дозволить порівняти, узагальнити й систематизувати вивчений матеріал. Крім того, синхронізація курсів дозволить учителю-філологу чи історику  вивільнити час на підготовку до ЗНО, адже курс літератури, історії, внаслідок проекту, завершиться  в І семестрі 11 класу, а отже, ІV чверть   можна присвятити повторенню.

Очікувані результати:

·     Оптимальне співвідношення вимог навчальної програми та можливостей учня;

·      підвищення рівня знань з предметів суспільно-гуманітарного циклу, зокрема профільного;

·     Вивільнення навчальних годин  на підготовку до ЗНО;

·        підготовлений самодостатній випускник, спроможний вирішувати проблеми доби у майбутньому.

Пропонуємо переглянути презентацію до статті:

More presentations from Kristina Okyay