Виступ на конференції 

"Талант і елітарність", 2010

Використання ігрових форм і методів на уроках української мови та літератури

 в середніх  класах 

 У контексті сучасної освіти, направленої на особистісно зорієнтоване навчання учнів, яке передбачає формування певних компетентностей школярів, актуальним залишається питання розвитку активної, незакомплексованої особистості, здатної реагувати на соціальні процеси у суспільстві пристосовуватись до них.

На сьогоднішній день традиційний урок залишається пріоритетним, класно-урочна система – основним видом навчання, проте поступово педагоги  міста й області  впроваджують інноваційні методи роботи з дітьми з метою активізації навчального процесу. Одним із таких методів є гра.

Існує кілька факторів, які не дають можливості ігровому методу стати настільним для вчителя і учнів.

Першою перешкодою є те, що більшість вчителів вважають гру лише відволікаючим фактором на уроці, внаслідок чого виникає протиставлення гри навчанню. Гальмує процес впровадження ігрового методу в роботу і недостатня кількість наукової, методичної літератури, якою б користувався вчитель при підготовці до уроку. Частина вчителів все-таки визнають цей метод, але звужують сферу його використання: на певних етапах уроку – закріплення матеріалу, перевірка домашнього завдання. Недоцільність використання гри на уроці теж може «зіпсувати» кінцевий результат, необхідно чітко контролювати учнів, регламентувати час, аби урок не перетворився на хаос.

Використання гри на уроках як методу роботи ще, на жаль, залишається суперечливим питанням, оскільки сприйняття її деякими педагогами як розваги заважає навчанню. Штучне протиставлення праці та гри шкодить, на нашу думку, ліпшому засвоєнню навчального матеріалу. Адже учні середніх класів не досить чітко розрізняють поняття «праця – гра». Тому варто було б скористатися цим моментом на користь навчання.   Залучати дітей до гри на уроках,  пробувати експериментувати для того, щоб діти бачили пошук вчителя, його прагнення зацікавити їх, а вони, у свою чергу, реагуючи на гру, будуть здобувати знання, при цьому розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, мову, комунікативні навички, вміння висловлюватись, формулювати думку, зрештою практичне знання навчального матеріалу.   Це можна довести на прикладі кількох видів ігор, які ми застосовуємо на наших уроках.

Гра «Знайди пару», яка сприяє розвитку пам’яті, логічного мислення, а деякою мірою спонукає учнів до кращого, детальнішого прочитання твору. Гра «Відновлення ланцюга подій». За допомогою цієї гри вчитель має змогу, не витрачаючи багато часу, перевірити знання учнів тексту твору.   Гра «Маска»: учні самостійно у своїх питаннях і відповідях дають характеристику персонажа, оцінку його вчинкам. Досить цікавим на уроках літератури є складання «Карти персонажа», яка включає в себе портрет і риси характеру персонажа. Риси характеру ми визначаємо за діями і вчинками героя, підшукуємо цитати. Щодо портрета, то учням подобається виготовлення фігурки персонажа із паперу, тканини. Цей вид роботи допомагає учням отримати цілісну інформацію про героя, а відтак дати його повну характеристику.

Гра «Призначення зустрічі», в якій учням необхідно для спілкування знання числівника при визначенні часу. На початку це дається важко, але згодом, коли гра стає елементом уроку, і діти призвичаюються, їм стає цікаво, адже це певний відхід від теми, що вивчається наразі, і в процес поступово втягуються всі. Ще однією цікавою грою на уроці літератури вважаємо гру «Прес-конференція». Доречною буде при вивченні біографії письменника. Один із учнів виступає в ролі автора твору, решта учнів – журналісти, що прийшли на прес-конференцію. У відповідях-запитаннях з’ясовуємо цікаві факти з життя митця.  

Але не варто захоплюватись використанням ігрового методу. Ми не спонукаємо замінити важливі лекції, інші навчальні форми суто ігровим методом. Ми говоримо про те, що ігрові моменти (!) на уроці допоможуть засвоїти важку для сприйняття тему, розрядити обстановку, зацікавити учнів. З цією метою – зацікавити – на уроці РЗМ у 5 класі при роботі над твором-описом тварини уже кілька років використовую створення «книжечки-малютки» у формі тієї тваринки, птаха, які подобаються найбільше. Учні виготовляють книжечку, на сторінках якої складають опис улюбленця. Такий вид роботи спонукає школярів дізнатися про тварину якнайбільше, аби намалювати її реальнішою, описати якнайдетальніше. У результаті розвиваємо пізнавальний інтерес, творчі здібності дитини, а також привчаємо любити книгу (адже тепер вони знають, як важко її виготовити).

Недостатню увагу вчителів до дидактичних ігор можна пояснити мізерною кількістю методичних посібників на цю тему, упереджене ставлення вчителів до гри як методу навчання, часом недоцільне використання ігрового методу, втрата контролю над класом внаслідок недосвідченості педагога у цій справі, різні погляди вчителів на використання гри при вивченні теми і, на жаль, стереотипи мислення.

Урок – це процес, під час якого можлива і потрібна імпровізація, що, зрештою, і зацікавлює учнів. Урок – це пошук. Пошук правильних відповідей, кращих шляхів вивчення теми, висловлення нових ідей, це, врешті-решт, навчальна гра, учасниками якої є і вчитель, і учні.  Результатом якої є зацікавленість учнів навчальним предметом,  бажання здобувати знання, розвиток мовленнєво-комунікативних навичок для якіснішого  спілкування під час уроку, логічного мислення, пам’яті, творчих здібностей.