Тема:  Юрій Федькович - народний співець Буковини (конференція учнів 10 - 11 класів)

Мета:ознайомити учнів із постаттю Ю.Федьковича, його життєво-творчим шляхом; виховувати любов і шану до літератури рідного краю; вміння виступати перед аудиторією

Хід заходу

Ведуча 1.  Я – просто собі – гуцул.

                    Моя школа була Чорногора,

                      а не львівська або віденська академія, - так писав про себе Юрій Федькович.

Ведуча 2. Неоціненне значення має для нас спадщина Юрія Федьковича, його різнобічна діяльність і саме життя. Він правдиво змалював життя простих людей-гуцулів, бажав здобути поневоленим людям волю, щастя.

Ведуча 1. Цього року Україна відзначає 180 років від дня  народження великого буковинця. Постать його доволі неоднозначна, оскільки й досі залишаються не вивченими певні факти його біографії.

Ведуча 2. Незрозумілим генієм назвав Федьковича Д. Свідник.   Не розумів  своєї ваги та сили ні сам поет, ні тим більше люди, з якими йому доводилось у житті зустрічатися. 

Ведуча 1. Усі літературознавці й біографи письменника в один голос твердять, що Федькович – це символ народної літератури на Буковині, основоположник народної літератури та будитель національного відродження Чернівеччини.

Ведуча 2.  В літературній діяльності "буковинського соловія" поряд стоять -- велика талановитість з повним занепадом, оригінальність з безвартісним наслідуванням, гострий розум з абсолютною безкритичністю, знання реального життя з містикою.

Ведуча 2. У сьогоднішній конференції ми спробуємо наблизити митця до нас, дітей ХХІ століття, зрозуміти складність і роздвоєність його душі. Учасники заходу підготували доповіді на різну тематику, які, проте дозволять нам пізнати митця краще.

Ведуча 1. Тож розпочнемо. Загальновідомим фактом є те, що в особистому житті письменник щасливим не був. Кохання до нього приходило тричі, та до шлюбу так і не дійшло. Про причини цього нам розповість Панчук Катерина

Доповідь на тему «Особисте життя Ю.Федьковича»

 Декламація вірша Ю. Федьковича «Квітки»

Ведуча 2.      Отут, я брате мій, родився,
Отут діточий вік згуляв,
Отут і плакав і молився,
І під могилу поховав,
Що було серцю до вподоби!...
Ведуча 1.  Ці слова Юрій Федькович написав на фотографії родинної оселі, яку надіслав одному із видавців своїх поезій. І оця хата, затишне подвір'я, батьківська криниця, смерекові гори і, головне, люди, що його оточували, серед яких він жив усе це й було невичерпним цілющим джерелом, що живило Федьковичеву поетичну душу.

Ведуча 2. Він - поет справді народний. І, як уродженець Буковини, виявляв свої патріотичні почування передусім до краю, де „Орлом родився", „Соколом ріс". Юрій Федькович настільки любив Буковину і тих людей, серед яких зріс, жив і працював, що не мислив і не уявляв, себе без них.

Ведуча 1.  Він навіть своїм способом життя не хотів відрізнятися від селян-гуцулів - дотримувався народних гуцульських звичаїв, традицій і одягався за будь-яких обставин по-гуцульськи.  

Ведуча 2. Народних звичаїв та фольклорних мотивів дотримувався Федькович і у творчості. Вашій увазі доповідь Сяйлевої Євгенії «Фольклористичні мотиви творчості Ю.Федьковича»

Доповідь «Фольклористичні мотиви творчості Ю.Федьковича»

Ведуча 1.  Якщо вести мову про Буковинського соловія, то варто зазначити , що як митець він був доволі різнобічним. Ми зачитуємося реалістичними творами Федьковича –прозаїка, хвилюємося з Федьковичем-поетом, сміємося з Федьковичем-драматургом, вчимося з Федьковичем-байкарем, захоплюємося Федьковичем-казкарем.

Ведуча 2.  Усі іпостасі письменника цілком самобутні і вартують нашої уваги. Тож розпочнемо з прози Ю.Федьковича. доповідь представляє

Доповідь «Проза Ю.Федьковича»

Ведуча 1. Вогненне слово Т.Шевченка зігрівало і давало життя всій поезії Федьковича. Обидва вони вийшли з-під селянської стріхи, обидва хотіли повернути народу все те, що вирване було з його душі, побуту, життя: його пісні, волю, майбутнє.

Ведуча 2.  Федькович вложив в свою поезію найкращу частину своєї душі, а така поезія не вмирає…. Вона  жива, правдива. Вашій увазі доповідь «Поезія Ю.Федьковича»

Доповідь «ПОЕЗІЯ  Ю.Федьковича»

Декламація вірша «Пречиста діво, радуйся Маріє…»

Ведуча 1. Усе своє свідоме життя письменник боровся за права простих гуцулів. Федькович був невдоволений тим, що діти бідних селян росли неосвіченими  й темними, а, отже, мріяв створити народну школу й викладати там для дітей.

Ведуча 2.  Для маленьких читачів письменник писав казки, легенди і гуморески. В основі деяких з них – місцевий фольклор, але є і переробки німецьких казок братів Грімм. Вашій увазі доповідь «Твори Ю. Федьковича для дітей»

Доповідь «Твори Ю. Федьковича для дітей»

Ведуча 1. «Найбільшим поетом зеленої Буковини», «Буковинським Кобзарем»  назвав Федьковича  Іван Франко. Творчiсть Буковинського Кобзаря стала всенародним надбанням, увiйшовши до духовноï скарбницi украïнського народу.

Ведуча 2. За словами  Максима Рильського,  «до появи  Iвана Франка не знали захiдноукраïнськi землi такого сильного поета, як Юрiй  Федькович. Проте рутина буденного життя, нерозуміння власного значення для народу не змогли ужитися поряд із великим талантом митця.

Ведуча 1. Ю.Федькович іде до людей, щоб творити їм добро словом і ділом. Словом – бути народним співцем, совістю свого бідного буковинського люду. Ділом – допомагати своїм землякам у суспільно-громадських справах.

Презентація до заходу

http://www.slideshare.net/kristinaokyay/ss-41888432