Показ дописів із міткою Творчість учнів. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Творчість учнів. Показати всі дописи

четвер, 8 лютого 2018 р.

ТУДАН ДМИТРО



ДУША, ЩО ВІДСТУПИЛАСЯ ВІД БОГА
БАЛАДА 
I
Уже храмові дзвони востаннє дзвенять
І ніч на село опустилась.
А зорі ясніше, ніж сонце, горять,
Уся земля тиші вклонилась.

Монах, від утоми зітхаючи, йшов
Від Божих покоїв до хати,
Та тільки на сходи повільно зійшов,
Спинивсь і не знав, що й казати.

Дівчина тендітна незрушно стоїть
І щось у пітьмі виглядає.
На небі лиш зорі - усе село спить,
Вона ж наодинці блукає.

Ще й вдягнута дивно: лиш плаття старе
Ця дівчина в холод носила.

вівторок, 10 січня 2017 р.

Вода – джерело життя на Землі



Данчук Єва, учениця 9 класу
«Водо! Ти не маєш ні смаку, ні запаху, тебе не опишеш,
але тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що ти є.
Ти не просто необхідна для життя, ти і є життя»

Як багато нам завжди треба для щастя, але іноді, як виявляється, так мало: ковток води в пустелі додає сил і наснаги просуватися далі, крапля прохолодної рідини в середмісті Чернівців літнього спекотного дня дарує насолоду й полегшення. Але розумієш це тільки тоді, як всихає колодязь.

неділя, 25 вересня 2016 р.



Жанр танка або «коротка пісня» виникла в японські поезії в VІІІ ст., досягла розквіту у IX–X ст., ставши класичною строфічною формою. Нині вона посідає одне з чільних місць у новітній японській поезії.
Тудан Дмитро,
учень 10 класу

***
Від степів широких, де колоски зріють,
Та від гір високих, що в долині мріють,
Там біжить струмочок з чистою водою,
Про краї ті згадку він несе з собою.



***
Дніпрова вода
Точить київські горби…
На серце туга
Тихенько спускається,
Немов західне сонце.

середа, 7 вересня 2016 р.

УКРАЇНА

 Дмитро Тудан, 
учень 10 класу
Журавлі летять у небі вільною юрбою,
Чумаки пісні співають з давньою журбою,
Серце їхнє неспокійне, бо давно вже ляхи,
Не дають спокою людям у Вкраїні нашій!
Ох, земля моя родюча, і лани, рідненькі!
Дніпро могутній і широкий, зіроньки ясненькі!
Скільки ще на вас дивиться у часи ці темні,
Як серце моє розривають війни нескінченні?
Гей, козацтво, люди, пани - всі в біді великій,
Вороги вбивають люто весь народ невинний.
У ці дні, за Україну, встаньте ви горою,
І не будуть вже співці співати із тугою.
А як треба - я й сам згину, за країну-матір,
За життя в теплі і згоді, і у рідній хаті...


вівторок, 6 вересня 2016 р.

ХОЛОДНА ДУША

 Дмитро Тудан, 
учень 10 класу
Колись уночі у хатині
Не спав молодий ще козак.
Він добре служив Україні:
Був вельми жорстокий вояк...

Всі браття його поважали:
Поляків рубав без жалю.
Селяни йому дарували
Пошану і дяку свою.

Та серцем юнак був холодний,
Холодна була і душа,
Та зовні він був наче добрий,
Всередині - пустка одна...

В звичайну похмуру ту днину
Блукав він під сяйвом зірок
І раптом побачив дівчину,
Що несла барвистий вінок.

Він глянув у синії очі -
І серце забилося знов.
Дивився на коси дівочі -
Й забув про пролиту ним кров...

В той день наш козак закохався,
Із нею він часто бував.
Всім людям він більше всміхався
Й   під зоряним небом блукав...

пʼятниця, 16 січня 2015 р.

Конкурс учнівської творчості "Слово про мого першого вчителя"

Процюк Діана
Вчителька моя...
  Це ж треба, як все змінилося за роки, поки мене не було вдома,- думав я, прогулюючись рідними маленькими вуличками містечка. — Де поділася та стара груша, на яку частенько лазили, аби подражнити старого Санича? Куди зникли старі тини, через які перестрибували, тікаючи з вишнями від баби Кравчучки? Все нове, яскраве, навіть будинки вдяглися у модні фасади. Проте відчувається аромат свіжовипеченого хліба, як і тоді, в дитинстві, чути сміх і галас дітлахів, що бавляться на спортивному майданчику школи.

понеділок, 12 січня 2015 р.

Конкурс учнівської творчості "Об'єднаймося, брати мої"

Муха Софія
Я- українець! До глибини родоводу
(новела)
Лежачи на ліжку вдягненим, Він дивився на стелю прозорим, пустим поглядом, очі застигли в одній точці, а думки снували так, що мозок не міг встигнути за їхньою зміною. Тож пам’ять видавала на-гора спогади, які вже давно не бентежили його, які вже давно не бентежили його, які Він намагався заховати якнайглибше. Але не сьогодні, коли присоромлений докорами Сашка та суворим пронизуючим поглядом батька, що мовчки засуджував його, а Він не міг промовити й слова. Вони, спогади, виривалися назовні і краяли серце, а сльози котилися по щоках повноводними ріками:

Конкурс учнівської творчості "Рятувальники моїми очима"

Онуляк Наталя
Ціною життя...
     (оповідання)         
    Вони досі не могли отямитись. Мати сиділа непорушно, а Микола міцно стискав її руку, досі відчуваючи страх. Сірі й холодні стіни лікарні лякали, а очікування мучило. За великими білими дверима палати лежав хлопець і, здавалося, не подавав жодних ознак життя. Подумки Галина Іванівна поверталася до подій минулого дня.
   Стояв теплий сонячний день. Бабине літо. Сонечко пестило своїм лагідним промінням, срібне павутиння літало, надаючи цій днині особливого мерехтіння. Але у повітрі відчувалося наближення суворої осені. По обіді Микола прибіг додому і з порога крикнув:

четвер, 27 листопада 2014 р.

А таким 5-класники побачили фарбованого Лиса ("Фарбований лис" )



Ілюстрації 5-класників до оповідання "Лось" Євгена Гуцала



Учні школи прагнуть підтримати солдатів в зоні АТО









Діалог "Вибір професії"




Панчук Катерина і Клим Олександр(11 клас)
—-Привіт, Сашку! Сьогодні у школі проводили дослідження " Моя майбутня професія", я підбивала підсумки опитування. Ти знав, що десять учнів нашого класу хочуть стати економістами, четверо — лікарями, троє —вчителями, один учень — футболістом, двоє — перукарями, а ти, я читала, хочеш бути футбольним агентом. Вважаєш, що ця професія успішна?
— Привіт, Катю. Гадаю, що так.
— Чому? Ти вважаєш, що на сьогоднішній день вона перспективна на ринку праці?
— Нині дуже багато людей вступає на юридичний та економічний факультет, тому фахівців (чи не зовсім фахівців) у цих галузях безліч, вони втрачають свою цінність. А футбольний агент - досить цікава професія,яка може приносити значний дохід за рахунок популярності гри.

—Тобто, на твою думку, футбол - це корисна гра, і людству без неї не обійтися?

— Так, ця гра викликає багато емоцій у вболівальників всього світу, а сам футбол - це не тільки спорт, але й ціла система вкладів та обміну грошей.

— Я згодна з цим, але, вважаю, що люди можуть обійтися без нього.

— Футбол - гра, яка об'єднує народи, бореться з расизмом, а кошти від продажу білетів спрямовують на благодійність. Зокрема, футбольний агент влаштовує ці акції.

— Це дуже корисна інформація, дякую! На жаль, я була не обізнана в цьому питанні, але ти мені докладно пояснив все, довів, що футбольний агент - це гарна професія, бо якщо ми рятуємо одну людину, ми рятуємо весь світ, а футбольний агент бере активну участь у благодійності.

— А ким ти себе бачиш у майбутньому?
— Мені дуже подобається вивчення іноземних мов, бо скільки мов ти знаєш- стільки разів ти людина.

— І яка ж перспектива роботи?
— Зокрема, вивчення англійської мови, на мою думку, це дуже корисно, ти можеш працювати у будь-якій перекладацькій конторі, а також бути вчителем.
—А складно вивчати мови інших, чужих народів?
— Ні, це зовсім нескладно, головне поставити перед собою мету та впевнено іти до неї.

— Ти вважаєш, що вивчення мов - вигідно?

— Думаю так, наш світ великий, а англійська - це мова міжнародної комунікації, її корисно знати будь-якій людині. Подоружуючи іншою країною, тобі завжди стануть у нагоді іноземні мови.

— Що ж, ти мене переконала. Бажаю успіхів у досягненні твоєї мети.

середа, 26 листопада 2014 р.

Діалог "Вибір професії"


Літва Софія і Літва Михайло(11 клас)
Між літнім чоловіком і ученицею 11 класу в міському транспорті зав'язалася розмова:
 -Донечко,дякую,що поступилася мені місцем .
-Завжди прошу,пане.
 -Ти вже така доросла. А чи визначилася з вибором майбутньої професії ?
 -Ні, - невпевнено сказала дівчина.
 -Моя професія дуже рідко зустрічається.
 -І ким ви працюєте ?
-Паталогоанатомом.
-Ох! Доволі моторошна професія.
 -А ось тут я зможу з тобою посперечатися.                              
 -Подискутуймо з цього приводу.
-Ця робота приносить прибуток.
 -Ви дуже меркантильна людина. Хіба професія не повинна приносити задоволення?
 -Мені до вподоби тиша,яка там вічно панує.
-На мою думку,вона «ламає» психіку.
 -Навпаки, ми, паталогоанатоми, маємо чудове почуття гумору. Розкажу тобі анекдот: "Дільничний лікар все знає, але нічого не робить. Хірург все робить, але нічого не знає. Хірург все вміє, але нічого не знає. А ми, паталогоанатоми, все вміємо, все знаємо, але пізно!"
 -Ха-ха. Дякую за приємну розмову.
 -Я надіюся , що вас переконав у виборі професії.
 -Однозначно, патологоанатом!

Малюнки до твору "Хуха-Моховинка"

Для учнів 5 – 6 класів навчання – це, в першу чергу, цікава гра, яка може і навчити, і розважити. Тому для кращого сприйняття дітьми творів, я пропоную їм після першого прочитання казки, оповідання намалювати головного персонажа або зробити його фігурку. Діткам надзвичайно подобається така форма роботи. Пропоную вам подивитися 



понеділок, 24 листопада 2014 р.

"Крила", Катерина Панчук(11 клас)

             Крила

З дитинства мама донечку учила:
 «Кобзар» поважно, доню, бережи,

Скарбницю націй, книгу, як світило,
Плекай, шануй, люби і стережи».

Формально витончений світ
Донька сприймала дуже обережно.
Тарас навчав у світі жить,
Дивився мовчки, але застережно.

«Так багато хотіла б у тебе спитати
Та, напевно, як завжди не вистачить слів.
Скільки повзати ще нам, а не літати,
І для чого приходиш з далеких тих днів?»

субота, 22 листопада 2014 р.

   Учні школи надзвичайно творчі особистості , свої таланти проявляють у всьому. Беруть активну участь у різноманітних конкурсах. Наприклад:


http://www.youtube.com/watch?v=4cTmbN5re_k