Дмитро Тудан,
учень 10 класу
Журавлі летять у небі вільною юрбою,Чумаки пісні співають з давньою журбою,
Серце їхнє неспокійне, бо давно вже ляхи,
Не дають спокою людям у Вкраїні нашій!
Ох, земля моя родюча, і лани, рідненькі!
Дніпро могутній і широкий, зіроньки ясненькі!
Скільки ще на вас дивиться у часи ці темні,
Як серце моє розривають війни нескінченні?
Гей, козацтво, люди, пани - всі в біді великій,
Вороги вбивають люто весь народ невинний.
У ці дні, за Україну, встаньте ви горою,
І не будуть вже співці співати із тугою.
А як треба - я й сам згину, за країну-матір,
За життя в теплі і згоді, і у рідній хаті...
Немає коментарів:
Дописати коментар