Педагогічна діяльність учителя-словесника крізь призму інституційного аудиту

 вебінар для вчителів-словесників (ЦПРПП Чернівецької міської ради)

З огляду на те, що під час інституційного аудиту оцінюються освітні процеси закладу освіти, то, зрозуміло , що від роботи кожного педагога залежить загальний рівень педагогічної діяльності.

Оцінюють діяльність школи за 4 основними напрямами, два з яких стосуються безпосередньо вчителя: система оцінювання результатів навчання учнів та педагогічна діяльність.

Формувальне оцінювання крізь призму інституційного аудиту

виступ на педагогічній раді 

Чернівецький ліцей №12 "Ювілейний"

 

Реалізація наскрізних ліній на уроках української мови

Презентація за посиланням
https://drive.google.com/file/d/1o99qfn4jDoaKyeaBU2t0Egi8Y_eR2w2z/view?usp=sharing

Поняття «наскрізні лінії» запроваджене для увиразнення ключових компетентностей Нової української школи. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів.

 Якщо ведемо мову про реалізацію НЛ на уроках української літератури, то нагадаю, що вони закладені в самій навчальній програмі і залежать від теми уроку. Наприклад, пригадаймо тему «Є.Гуцало «Лось» (НЛ–1 Емоційно-ціннісне ставлення ).

 На уроках української мови маємо змогу самостійно обирати, яка наскрізна лінія увиразнить ключову й предметну компетентності на тому чи іншому уроці: усе залежатиме від тексту, який надамо для аналізу учням. Звичайно, що іноді досить складно вдало підібрати мовний матеріал для обговорення на уроці, необхідну низку запитань до запропонованого тексту, а також види цікавих та ефективних завдань. Тому на допомогу вчителеві Інститутом модернізації освіти розроблено методичні матеріали щодо реалізації наскрізних ліній, і вони стануть у пригоді на будь-якому уроці.

На сайті ІМЗО

Фрейм як спосіб візуалізації інформації на уроках української літератури

виступ на семінарі у Чернівецькій ЗОШ №31

 Презентація за посиланням

https://drive.google.com/file/d/1_dI3XC4QqtreyiCYRyXPOXhEVPx6PDxG/view?usp=sharing

Для якісної підготовки до ЗНО з української мови та літератури варто звернути увагу на такий метод, як фрейм, оскільки цей принцип повторення засновано на структуруванні й технологізації знань, що можна використовувати при вивченні будь-якої теми. Це одна з найдієвіших форм роботи на уроці літератури, бо дозволяє оптимізувати і роботу школярів, а також підготовку учнів до ЗНО. Варто наголосити, що фрейм зручний у роботі з сучасними учнями: їхнє кліпове мислення ідеально допомагає при заповненні порожніх вікон фрейму.  Крім того, зауважу, що залежно від рівня підготовки учнів, класу цей вид роботи  відповідає основній дидактичній меті: від простого до складного. Якщо ви тільки вперше застосовуєте цей вид роботи,  то варто розпочати з готового варіанта-демонстрації, щоб учні мали уявлення кінцевого результату. Згодом поступово ускладнювати завдання, даючи все більше порожніх вікон. У результаті, в кінці навчального року, а то й 11 класі можна братися до самостійного складання фрейму.

Фреймова схема-опора   представляє собою жорстку конструкцію, що містить  порожні вікна - слоти, які багаторазово «перезаряджаються» інформацією. Це щось на зразок схеми з категоріями і підкатегоріями.

Проблематика новел О.Кобилянської

 виступ на обласній конференції, присвяченій ювілею О.Кобилянської

Презентація за посиланням

https://drive.google.com/file/d/15UOlu6L5wr_fSrYyJ9sbBbJACmcPF1WY/view?usp=sharing

Тематично творчість О.Кобилянської пов’язана з життям селянства та інтелігенції нашого краю. Письменниця була дочкою Буковини, брала участь у її житті, а тому переймалася долею простого люду, його потребами і проблемами. У статті розглянемо новели письменниці, які відображають її ставлення до порушуваних проблем: людина і війна, гроші й самопожертва, митець і дійсність. Але на першому місці для Кобилянської – завжди внутрішній світ простої людини.

Творчість О.Кобилянської була об’єктом дослідження багатьох літературознавців у різних аспектах.  Аналізуючи творчість письменниці в цілому, Л. Білецький визначав три характерні риси її новелістики: ліризм, психологізм та почуття природи – які так майстерно поєднані у новелах. Цим обумовлена  актуальність   дослідження:  О.Кобилянську завжди цікавив внутрішній світ простої людини, ті духовні орієнтири, що допомагають їй долати життєві труднощі.

Ментальна карта як сучасний інструмент для творчої діяльності вчителя

виступ на семінарі у Чернівецькій ЗОШ №2

 Презентація за посиланням

https://drive.google.com/file/d/1Qcuqqyga-mNtU98cpi2g7YR0C2tQYePS/view?usp=sharing

В умовах реформування сучасної освіти сучасний учитель отримав академічну свободу при підготовці та проведенні уроків. Це не означає вседозволеність і відсутність системи, але дає змогу підбирати найбільш ефективні форми й методи роботи на уроці. Це стосується й одного з основних атрибутів уроку – плану-конспекту уроку.  Усе частіше чуємо, що традиційний конспект не актуальний, проте йти на урок узагалі без плану не видається можливим навіть досвідченим учителям. Тому усе частіше останнім часом чуємо про конспект уроку у вигляді ментальної карти.

Ментальна карта була створена у 70-х роках ХХ ст. Тоні Б’юзеном  як альтернативний вид запису думок. Він вирішив, що замість лінійного запису краще використовувати радіальний, що сприяє легшому засвоєнню інформації, дозволяючи розміщувати головну тему всередині, а іншу інформацію замінити ключовими фразами на гілках, що розходяться від головної. За словами Б’юзена, немає одного основного вигляду карти, оскільки асоціації, на яких будується вона, у кожного свої, а отже, вивчивши основні критерії створення карти, з часом людина зможе виробити власні підходи.

Виховний потенціал казок В.Сухомлинського

виступ на міській конференції 

Презентація за посиланням

https://drive.google.com/file/d/11bwF67tQ_dfqrf3BiPHiApI1-2XR2y_5/view?usp=sharing

 В умовах реформування сучасної освіти та реалізації засад Нової української школи актуальним залишається виховання національно свідомої, духовно багатої особистості. Згадаймо лише позаурочні виховні заходи, мета проведення яких – виховання шанобливого ставлення до української  культури, свідомого патріота своєї держави, гордості за націю. Згадаймо також триєдину мету кожного уроку, одним із компонентів якої є виховний, про який ми дітям не говоримо, але через мовний та літературний матеріал реалізуємо. І в цьому ми слідуємо, на наш погляд, одній із 100 порад великого українського педагога-гуманіста В.Сухомлинського, який зазначав, що «однією з умов високої ефективності педагогічного впливу є обстановка ненавмисності цього впливу»[2]. Тобто учень не повинен знати, що його виховують, оскільки справжнє виховання – це самовиховання. Учитель має розкрити духовні сили дитини, спонукати до «внутрішньої роботи розуму й серця, спрямованої на самопізнання й самовдосконалення»[2]. І зробити він це може через   власний приклад, образ, слово. Учителеві-словеснику відведено в цій роботі особливу роль, адже на прикладі персонажів творів, зокрема казок, їхніх вчинків, міркувань, поведінці він має змогу розвивати внутрішній світ дитини, виховувати позитивні риси її характеру.

Види обдарованості. Модель обдарованої дитини

 Узято з

•   http://nodesarvo.ucoz.ua/obdarovani/vidi_obdarovanosti.doc
•  
• http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nz_p_2013_122_23.pdf 

Обдаровані діти — діти, у яких у ранньому віці виявляються здіб­ності до виконання певних видів діяльності. Вони вирізняються серед однолітків яскраво вираже­ними можливостями в досягненні результатів на якісно вищому рівні, який перевищує певний умовний «серед­ній» рівень, їх успіхи не є випадковими, а виявляються постійно.

 Обдарованість – це сукупність здібностей, що дозволяють індивіду досягти вагомих результатів в одному або декількох видах діяльності, що є цінним для суспільства. Ця якість формується і виявляється в діяльності.

Педагог повинен володіти знаннями про види обдарованості, тому що до учнів із різними видами обдарованості потрібен різний підхід, різні системи роботи.

Не знаючи видів обдарованості, деяких із них можна просто не помітити, приймаючи своєрідність розумової й творчої діяльності дитини за її недисциплінованість чи навіть дивацтва, тому знання видів обдарованості учнів необхідні для того, щоб правильно оцінити можливості дитини й допомогти їй у вирішенні проблем, правильно орієнтувати її у виборі майбутньої професії.

ОСВІТНІЙ ПРОЕКТ

 СИНХРОНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ПРЕДМЕТІВ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ - ОДИН ІЗ ШЛЯХІВ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧВЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ШКОЛЯРІВ

У нашій школі впроваджено суспільно-гуманітарний напрям, що дає змогу старшокласникам вивчати поглиблено історію. Спорідненими, близькими до курсу історії є українська та світова література. Кілька років тісної співпраці вчителів, що викладають ці предмети, показали,  що до вивчення вищезгаданих курсів немає єдиного, комплексного підходу. Ведемо мову саме про предмети суспільно-гуманітарного напряму, оскільки вони пов’язані між собою: жоден письменник не творить відірвано від доби, в якій живе, особливо це стосується творів, що вивчаються в старшій школі. Таким чином, опрацьовуючи життєво-творчий шлях письменника, учень повинен зважати на суспільні та історичні події  в країні та за її межами, щоб в його голові склалася комплексна картинка порушеного питання. Вивчивши на уроці історії суспільно-політичні процеси нашої країни, зіставивши їх із аналогічними в країнах Західної Європи та Америці, до прикладу, він краще зрозуміє передумови написання того чи іншого літературного твору українського автора. Так стане зрозумілішим зміст, мова, звичаї, традиції, зрештою, проблематика і тематика творів. Але це в ідеалі. Що ж відбувається насправді?

Сучасний урок: гармонійне поєднання традиційних та інноваційних технологій

Презентація до теми

https://okyayxm.blogspot.com/b/post-preview?token=3TPYRl8BAAA.FQQ1lfibInDjTCdj47eTjVYgBT3uUkMssaySUvHjRrdNKomZjUSG4EE5QY5kSfTbBD0248pi2318_Ju8zfuCjA.2hz4XYnj9mnnHV9fbRBlVw&postId=1840556472549183399&type=POST

 ХХІ століття ставить перед освітянами низку завдань, що потребують нагального вирішення: виховати різнобічно розвинену особистість, здатну орієнтуватися у змінах і проблемах часу, конкурентноспроможного випускника, затребуваного на ринку праці,  людину, яка зможе застосувати свої знання на практиці. З цією метою в освіті вже не один рік триває реформа, спрямована на поліпшення умов навчання. Щодо вчителів, то вони шукають нові форми і методи для забезпечення належного рівня навчально-виховного процесу,  змінюють підхід до викладання, використовуючи на уроках інноваційні технології. Адже відомо, що розвиток суспільства обов’язково призводить до зміни  процесу викладання.

Друга світова війна в шкільному курсі української літератури

Героїзм і трагічна доля українців у період Другої світової війни у творах українських письменників

Дивіться презентацію:http://okyayxm.blogspot.com/2015/04/blog-post_14.html

Надзвичайно важким і тривалим випробуванням стала Друга світова війна для українського народу. Мільйони загиблих людей, сотні тисяч загублених душ і поламаних доль – така ціна Великої Перемоги над ворогом. Упродовж тривалого часу все, що було відомо нам про цей гіркий період в історії України, було заангажоване, «дозволене» радянською владою. Тому мало хто задумувався над тим, що Перемога, «одна на всіх», – це перемога кожного окремого представника великої держави. Першочергове завдання для тогочасної влади – показати, як під прапором «великої, могутньої держави» йде в бій радянський солдат, незалежно від його національності. Натомість українські письменники змальовують ту дійсність у дещо іншому світлі: для митця найголовніше – показати героїзм і трагізм становища  української людини (солдата, хлібороба, матері чи батька родини, сина та дочки тощо)  через призму воєнних подій. 

За словами Л.Чабак, протягом кількох десятків років радянська влада надавала свою версію перемоги у війні, і заради консолідації суспільства цей міф підтримували тривалий час [12 ; 2].

Тож актуальність нашої роботи полягає в тому, щоб у час «розвінчання міфів» про події Другої світової війни, показати, яку  ціну сплатив кожен окремий українець, а не народ у цілому, здобувши Перемогу для держави.

Об’єктом дослідження є характери, думки персонажів, а також причини, що спонукали літературних героїв на певні вчинки.

Предметом дослідження стали твори української літератури, що вивчаються у шкільному курсі: кіноповість «Україна в огні» О.Довженка, новела «Гер переможений» Л.Пономаренко.

Мета роботи – показати героїзм і трагічне становище українців у період Другої світової війни, розкривши внутрішній світ героїв, ставлення до них авторів; проаналізувати причини того чи іншого вчинку персонажів та ціну, яку сплатив кожен за Велику Перемогу; простежити, як героїзм і трагізм окремих українців вершили долю цілої держави.

До теми війни у своїй творчості зверталося чимало українських митців. Ставши безпосередніми учасниками воєнних дій, вони не могли обійти їх увагою.

ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ 5 – 11 КЛАСІВ

Сьогодні   ми спостерігаємо за тим, як змінилася  комунікаційна і, відповідно, мовна ситуація в суспільстві. З’явилися нові способи збереження, переробки й передачі вербальної інформації, серед яких домінують аудіо- та аудіовізуальні джерела мовлення (радіо, телебачення, соцмережі, Скайп, мобільний зв’язок).  І якщо донедавна проблеми формування мовленнєвих навичок були актуальними, як правило, для професій гуманітарної спрямованості, то сьогодні практично для всієї системи освіти важливим є формування в учнів умінь розв’язувати комунікативні завдання з єдиною метою – виховати випускника як комунікативну, конкурентоспроможну особистість.

Складниками комунікативної компетентності є мовна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна компетентності. На відміну від інших шкільних предметів, для яких комунікативна компетентність є ключовою, для мовних курсів вона є водночас і ключовою, і предметною, що формується в школярів у процесі навчання мови, зокрема української, і передбачає сформованість в учнів умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

            Мовленнєва компетентність – це вміння

Виступ на конференції, присвяченій 
180-річчю від дня народження
 Ю. Федьковича, 2014

Юрій Федькович у листах

"Чільне  місце в загальноукраїнському літературному процесі 60—80-х років належить поетичному, прозовому, а також драматургічному доробку Юрія Федьковича. Творчість його, прикметна людинолюбним моральним пафосом, увагою до незвичайних психологічних станів героя, виразністю й дохідливістю слова, мала, крім того, особливе значення потужного активатора художніх пошуків у письменстві західноукраїнського регіону, де працював письменник", - так розпочинається більшість критичних та біографічних статей, присвячених Буковинському Соловію. Але всі вони подають нам факти загальновідомі, які, проте, не повні. Оскільки в певні періоди свого життя Федькович жив у глибинці, відсторонено від загалу, то й біографічних відомостей за цей час обмаль. У кількох автобіографіях, записаних власноруч письменником, а то й під його диктовку, є деякі невідповідності, над якими працюють літературознавці та біографи. Та всі вони в один голос запевняють, що джерелом вивчення життєпису, а й почасти творчості, є епістолярика митця.

Тож актуальність нашої роботи обумовлена тим, що листування Федьковича допоможе розкрити внутрішній світ автора, особливості його мови, прагнення та сподівання.

Об’єктом дослідження  є листи письменника.  

Мета роботи полягає в тому, щоб розкрити особистість митця,  дослідивши  епістолярику Ю.Федьковича з близькими, друзями, соратниками і з’ясувати певні моменти особистого та суспільного життя.

Виступ на педраді, 2014

   ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ

Робота з обдарованими учнями цікава й складна водночас. Вона вимагає належної підготовки педагогів, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аполітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям.

Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації.

Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер.

Вищезазначені аспекти, які мають бути органічно вплетеними в уроці, доповнюються системою позакласної та позашкільної роботи: виконання учнем позанавчальних завдань; заняття у наукових товариствах; відвідування гуртка або участь у тематичних масових заходах; огляди-конкурси художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими тощо.

Виступ на конференції 

"Талант і елітарність", 2010

Використання ігрових форм і методів на уроках української мови та літератури

 в середніх  класах 

 У контексті сучасної освіти, направленої на особистісно зорієнтоване навчання учнів, яке передбачає формування певних компетентностей школярів, актуальним залишається питання розвитку активної, незакомплексованої особистості, здатної реагувати на соціальні процеси у суспільстві пристосовуватись до них.

На сьогоднішній день традиційний урок залишається пріоритетним, класно-урочна система – основним видом навчання, проте поступово педагоги  міста й області  впроваджують інноваційні методи роботи з дітьми з метою активізації навчального процесу. Одним із таких методів є гра.

Існує кілька факторів, які не дають можливості ігровому методу стати настільним для вчителя і учнів.

Першою перешкодою є те, що більшість вчителів вважають гру лише відволікаючим фактором на уроці, внаслідок чого виникає протиставлення гри навчанню. Гальмує процес впровадження ігрового методу в роботу і недостатня кількість наукової, методичної літератури, якою б користувався вчитель при підготовці до уроку. Частина вчителів все-таки визнають цей метод, але звужують сферу його використання: на певних етапах уроку – закріплення матеріалу, перевірка домашнього завдання. Недоцільність використання гри на уроці теж може «зіпсувати» кінцевий результат, необхідно чітко контролювати учнів, регламентувати час, аби урок не перетворився на хаос.

Використання гри на уроках як методу роботи ще, на жаль, залишається суперечливим питанням, оскільки сприйняття її деякими педагогами як розваги заважає навчанню. Штучне протиставлення праці та гри шкодить, на нашу думку, ліпшому засвоєнню навчального матеріалу. Адже учні середніх класів не досить чітко розрізняють поняття «праця – гра». Тому варто було б скористатися цим моментом на користь навчання.   Залучати дітей до гри на уроках,  пробувати експериментувати для того, щоб діти бачили пошук вчителя, його прагнення зацікавити їх, а вони, у свою чергу, реагуючи на гру, будуть здобувати знання, при цьому розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, мову, комунікативні навички, вміння висловлюватись, формулювати думку, зрештою практичне знання навчального матеріалу.   Це можна довести на прикладі кількох видів ігор, які ми застосовуємо на наших уроках.