ХОЛОДНА ДУША

 Дмитро Тудан, 

учень 10 класу

Колись уночі у хатині
Не спав молодий ще козак.
Він добре служив Україні:
Був вельми жорстокий вояк...

Всі браття його поважали:
Поляків рубав без жалю.
Селяни йому дарували
Пошану і дяку свою.

Та серцем юнак був холодний,
Холодна була і душа,
Та зовні він був наче добрий,
Всередині - пустка одна...

В звичайну похмуру ту днину
Блукав він під сяйвом зірок
І раптом побачив дівчину,
Що несла барвистий вінок.

Він глянув у синії очі -
І серце забилося знов.
Дивився на коси дівочі -
Й забув про пролиту ним кров...

В той день наш козак закохався,
Із нею він часто бував.
Всім людям він більше всміхався
Й   під зоряним небом блукав...