ФРЕЙМ

Шановні колеги, хочу поділитися з вами   формами й методами, які, на мою думку, дозволяють оптимізувати процес навчання, забезпечуючи високу результативність НДУ на уроках української мови та літератури та при складанні ЗНО,  усуваючи перевантаженість учнів, сприяючи оптимальному рівню складності завдань, темпу навчання, обсягу самостійної роботи.

 Наприклад, метод фреймів. Фрейм з англ.- каркас, будова. Фреймова схема-опора   представляє собою жорстку конструкцію, що містить  порожні вікна - слоти, які багаторазово «перезаряджаються» інформацією. Це щось на зразок схеми з категоріями і підкатегоріями.

Не секрет, що інформація, представлена в схемах, таблицях, малюнках, засвоюється набагато краще. Тож сьогодні ми маємо величезну кількість посібників, брошур, в яких подано мовний та літературний матеріал саме у такому вигляді. Це зручно. Але ще зручніше, коли учні мають можливість створювати такі шаблони   самостійно.  Доцільно використовувати фрейми з 5 по 11 клас, змінюючи наповнюваність інформацією, створюючи безперервне вивчення певної теми.  До прикладу, фрейм 

Такий вигляд він матиме на уроках 5 класу (його можна доповнити прикладами). Восьмикласникам ми запропонуємо цей же фрейм для заповнення (слоти будуть порожні), а згодом учні доповнять таблицю новою інформацією. Відтак фрейм виглядатиме так

 У 9 класі учні доповнять його інформацією про складне речення. 
Також ефективний цей метод на уроках української літератури:

Робота з опорним конспектом базується на діяльнісній основі, оскільки учні не просто пасивно сприймають представлену картинку, а є її співтворцями, цей метод  передбачає самостійну роботу учнів, що в сучасних умовах розвитку освіти є достатньо актуальним.  Об’єднавшись у групи, учні можуть складати фрейми до однієї чи кількох різних тем з наступною презентацією  своєї діяльності. Такий метод доречно використовувати на етапі актуалізації,  засвоєння нових знань, закріплення навчального матеріалу, домашнього завдання.