Вибір професії в житті кожної людини – відповідальний і важкий крок, адже помилка коштуватиме роки безрадісної і безнадійної праці. Можливо, тому, коли вкотре запитуєш у дитини, ким вона мріє стати, то щоразу чуєш різну відповідь: усі ж ми мріємо про цікаву й корисну роботу. Я ж з дитинства, відколи вперше переступила поріг школи, знала: стану вчителем (ніколи не мріяла, а знала!). 

Це надзвичайно важка, але водночас цікава професія. Тут замало простого бажання й відповідної освіти. Необхідно мати хист до викладання, харизму, а головне – терпіння, доброту, толерантність, повагу й любов до дітей, адже кожен учень – це мікросвіт зі своїми радощами й болями, характером і сподіваннями. 
З огляду на це, педагог повинен знайти підхід і ключик розуміння до кожної дитячої душі й засвітити вогник надії в кожній парі дитячих очей. А тому в роботі надаю перевагу не примушуванню, а переконанню, не обмеженню свободи, а прийняттю будь-якого погляду на вирішення проблеми. Учитель – це приклад для учнів, приклад високої гідності й загальнолюдських чеснот. Але щоб стати таким для своїх вихованців, я вважаю, замало просто займати посаду вчителя в школі. Необхідно працювати над собою щодня, адже втратити довіру дитини легше, аніж завоювати. Тож для мене першочерговим завданням є самовдосконалення як людини і як учителя, пошук нових підходів у роботі з дітьми, нових форм і методів для проведення сучасних ефективних уроків. 
Упевнена, що не помилилась у виборі професії, адже знання, що здобувають мої учні на уроках та позаурочний час, повертаються їхніми перемогами в різноманітних творчих конкурсах. З першого робочого дня в школі намагаюся знайти особисту манеру викладання, виробити певну систему, знайти глибинне розуміння своєї праці, а головне – виховати в учнів зацікавленість і любов до свого предмета. Мої уроки – це творчий пошук, плідна співпраця з учнями, яка потім дає можливість і самим дітям творити та діяти, бути компетентним у вирішенні життєвих питань, адже навчання в школі – це вже життя. 
Ніколи не зупиняюся на досягнутому і крокую вперед до підкорення складніших вершин педагогіки. Моє серце відкрите для дітей, а душа прагне нового, розумного…