День матері

Тема: Найріднішій на Землі... (захід до Дня матері)

Вчитель. У травні, коли прокидається від сну природа, коли дзвенить у блакиті пташиний спів, коли травами і квітами замаїться земля, теплий весняний вітер приносить до нас Свято Матері.

Ведуча. Мати. Мама. Матуся. Ненька. Немає слова, що звучало миліше для кожного з нас. Банально? Так, але де б не був ти, щоб ти не робив, вона тебе завжди зігріє ніжним серцем, відданим тобі

Ведучий. Немає любові сильнішої від материнської, немає ніжності ніжнішої від ласки і клопотів материнських, немає тривоги тривожнішої від безсонних ночей і незімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов. Немає нічого святішого і безкорисливішого, ніж любов матері.

Учениця декламує вірш  (під час декламації на екрані висвічується фото учнів з їхніми мамами)

Моя нене найдорожча,

 наймиліша в світі !

Прийми,нене,в  своє свято

від доні ти квіти.

Кожна квітка тобі скаже,

Як тебе кохаю,

Кожен шепче, чого щиро

Я тобі бажаю.

Ця фіалка тобі скаже,

Що моє серденько

Б'ється щирою любов'ю

Все для тебе ,ненько.

Буду вчитись,підростати,

Виростать, мужніти.

Мамі буду дарувати

Якнайкращі квіти!

Ведучий. І вдень, і вночі, як тільки розплющите оченята, ви бачите усміхнене журливе матусине лице. Неньчині руки миють, купають, подають страви, матусина дбайливість вартує над хворою дитиною, її очі з гордістю дивляться на здорове та веселе дитя. Матінка вчить дитину робити перші кроки, навчає слова вимовляти і далі піклується та журиться своєю дитиною. І такі всі матері світу: люблять своїх дітей і життя готові віддати за їхнє щастя.

Ведуча. А мамині руки... Не злічити ніколи тієї праці, тих щоденних турбот, які випадають на долю матері для того, щоб ви були чистенькі, не голодні, доглянуті. Мабуть краще й мудріше за народ ніхто ще не сказав про матір!

Вчитель. (оголошуємо конкурс прислів'їв та приказок про маму)

(Нема того краму, щоб купити маму. Матері ні купити, ні заслужити. Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане. Мати одною рукою б'є, а другою гладить. На сонці тепло, а біля матері добре. У кожного є ненька, в того й голівонька гладенька. Мене мати цілий вік дурила: Казатиму "битиму", та й не била. На світі знайдеш усе, крім рідної неньки.)

Пісня "Чорнобривці"

Ведучий. Слово "мама" росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по голівці рідна рука. Зі звуку-сльозинки народжуються на світ святе слово "мама", яке вимовляє дитина. Але цю мить не вловити, як і не вловити того дня, коли вперше над колискою нахилилась мати. Це мить і це вічність, бо мама живе з нами вічно.

Учень декламує вірш

Земля дочекалась і рясту, і сонця, і цвіту.

Душа, мов калина, росте цвіте від тепла,

Нічого не треба, нічого не хочу від світу,

Лишень аби мати на білому світі була.

я часто ночами згадую знову

Дитинства сполохану казку.

Спасибі вам, мамо.

Спасибі вам, мамо, за вічну любов

І щедру незміряну ласку.

Схилялось над ліжком привітне чоло,

Дрімали натомлені очі...

Спасибі вам, мамо, спасибі вам, мамо,

за ваше тепло

І довгі недоспані ночі.

Нагороджений я любов'ю -

Хай святиться повік ім'я!

Зичу доброго вам здоров'я,

Берегине,нене моя!

Ведуча. Все прекрасне в людині - від променів сонця і від молока матері. У всіх піснях і заклинаннях бачимо матір - на зорях. І сама вона давно стала зорею незгасною, що світить звідусіль. Адже тільки мама залишиться символом рідного дому. Недаремно найсвятіші на землі слова жіночого роду: мама, земля, Україна, Вітчизна.

Пісня "Пісня про маму" Б. Олійника

Ведуча. Любов, яку ми даруємо мамі, можемо демонструвати по- різному: допомагаючи їй по господарству, слідуючи її порадам, шепочучи ій тихо-тихо найніжніші слова, даруючи їй перші весняні квіти, що вкривають на наші поля.

Ведучий. Оскільки поле далеко, а дзвоники ще не зацвіли, то ми спробуємо подарувати мамам незвичайну квіточку. На дошці потрібно домалювати листочки і пелюстки незвичайної квітки. Оголошуємо конкурс художників

(Обираємо трьох учасників)

Ведуча. З подарунком прийнято висловлювати різні побажання, просто приємні слова. Ваше завдання полягатиме в тому, щоб закінчити мою думку (обираємо чотирьох учасників)

1.Моя мама - найкраща в світі ,бо вона...

2.Я люблю свою маму за те, що вона...

3.Коли б я був чарівником, я зробив би для мами ось що...

Ведучий. Мама... Озветься вона червоною калиною в лузі, стрункою тополею полі, кучерявою вербою над водою, білокорою берізкою, вишневим цвітом, солов'їною мовою, пахучістю трав. І де б ми не були, нехай завжди до нас прилітають легкокрилі лебеді материнства.

Учень декламує вірш

Я не знаю, мамо мила,

Що тобі і побажати...

Перш усього - щастя, сили,

І здоров'я всім у хаті.

Щоб жили ми всі у згоді,

Як ти завжди нас учили, 

Щоб твоя усмішка гарна

Нас, як сонечко, всіх гріла.

Тож посміхніться, сум забувши й втому

Важкі думки нехай вас обминають.

І не кажіть, що проминули роки,

Коли життя триває.

Вчитель. Пам'ятайте, що посмішка допомагає мамі жити. То ж будьте такими, щоб частіше посміхалися ваші мами. Тому не забувайте казати мамі гарні і теплі слова не лише в день її свята, робіть це кожного дня. Пам'ятайте, що хороша ваша оцінка, отримана школі - це радість для мами. Що бачити вас здоровими, розумними, красивими - це щастя мами. Незабаром ви повиростаєте, будуватиме власне життя, у кожного буде свій шлях, але не забувайте, що для мами завжди потрібно знаходити час, аби згодом не пошкодувати про втрачені слова, хвилини, дотики...

Учні декламують вірш "Ех, талант"

Ех, талант-гіркий полин,

Туга удовина.

Був у мами один син,

Золота дитина.

Доглядала, як могла,

Рук не покладала.

А подався із села -

В гості виглядала.

Але син - не поспішав їхати додому.

Жив собі й не сумував -

Добре молодому.

Ні кола, ні двора,

Ні дітей, ні жінки,

Від Амуру до Дніпра

Воленька та й тільки.

Та сумна балада ця:

Не дождалась мама,

Наздогнала молодця

Вістка-телеграма.

Він зібрав їх кулак,

Ледве стримав сльози,

І поніс його літак

Крізь сніги й морози.

Увійшов у рідний дім.

Люди. Плач. Родина.

І постала перед ним

Чорна домовина.

Він незграбно шапку зняв,

Він схилив коліна,

Він невтішно заридав,

Як мала дитина.

Але що тепер плачі,

Совісті докори.

Син посивів уночі,

У думках і горі.

І померла тільки з ним

Та його провина.

Був у мами один син,

Золота дитина.

Пісня "Мамина сорочка"

Ведучий. Ріднішої від любої неньки немає нікого на світі. Скільки у неї справ, скільки щодня турбот! І як мало радості. Подумайте, друзі! Адже ви можете не тільки День Матері принести в дім свято. Ви можете це робити щодня. Як? Дуже просто.

Ведуча. Потрібно лиш дуже-дуже любити свою маму. І щодня, щохвилини пам'ятати, що вона у вас одна-єдина у світі. І що ніхто вас так не любить, як вона. А якщо мама іноді сердиться на вас трішки, то це лише тому, що хоче, щоб ви виросли найкращими, наймудрішими, найпоряднішими людьми, які вміють відстояти справедливість, захистити слабших.

Вчитель. Кожен із вас хай пам'ятає, що ніяка радість не буде мамі радістю, коли їй доведеться червоніти за вас. То ж приносьте мамам квіти, даруйте щирі слова, любіть своїх матусь, любіть їх так, як вони вас люблять. (учні дарують квіти своїм мамам і жінкам присутні у залі)