5 клас. Урок літератури рідного краю

Тема: Михайло Івасюк. «Мудрий Тарадуда». Основні відомості про письменника. М.Івасюк – казкар (збірка «Чарівне горнятко»). Ідея справедливості, чесності, доброти у поемі-казці «Мудрий Тарадуда», вміле її розкриття автором.  Реальне та фантастичне  у творі. Образи поеми

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Михайла Івасюка, викликати інтерес  до вивчення його творчості; повторити вивчене з теорії літератури, поповнювати словниковий запас; навчити розуміти красу чарівного світу казок, аналізувати вчинки людей; розвивати вміння логічно висловлювати думки, зв’язне мовлення, техніку читання; виховувати почуття любові до рідного краю, історії, культури, національної, особистої гідності, повагу до людей

Обладнання:     портрет письменника, збірки творів, текст казки «Мудрий Тарадуда», мапа Буковини, фразеологічний словник, виставка книг буковинських митців

Тип уроку:         урок засвоєння нових знань

Зміст і структура уроку

I.  Організаційний момент (привітання, перевірка відсутніх)

II. Актуалізація опорних знань

1.     Гра «Хто швидше?»

На екран проектовано портрети письменників України (твори яких уже вивчалися), учні  почергово (рядами) мають якомога швидше назвати ім’я та прізвище митця. Який ряд впорається швидше і правильніше – той виграв

2.     Бесіда за запитаннями

-         Які з названих письменників жили і творили на Буковині?

-         Що вам відомо про них?

ІІІ . Оголошення теми, мети уроку

ІV. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1.     Слово вчителя.

Буковина – край, що подарував світові багато талановитих митців, які у своїх творах прославляли красу і безмежність Батьківщини, висловлювали їй свою любов і відданість. Серед таких і Михайло Івасюк, про якого піде мова сьогодні.

2.      Випереджальне завдання (презентація роботи домашніх груп: «Біографи», «Літературознавці»)

2.1.                       «Біографи»

Народився Михайло Григорович  25 листопада 1917 р. у невеликому буковинському містечку  Кіцмань  у сім'ї національно свідомих українців – Григорія Івановича та  Олександри Василівни. 

Освіту здобував у ліцеях Кіцманя та  Чернівців, проте за усі  тринадцять років він жодного дня не навчався по-українськи. Щоправда, блискуче опанував румунську,  латинську, французьку, німецьку, польську мови. Восени  1939 року вступив до університету, проте вже за кілька місяців був відрахований через неспроможність платити за навчання. Згодом він потрапляє до в'язниці на багато років.  Але навіть там Михайло продовжує зростати інтелектуально. Він оволодіває медичними навичками, знайомиться з інтелігентними людьми. У цей же період Івасюк навіть збирає власну бібліотеку з півсотні книг, серед яких були твори  Т.Шевченка, Лесі Українки, П. Тичини.

У 40-х роках він закінчує навчання в Чернівецькому університеті, викладає у кіцманьській школі.  За кільканадцять років стає викладачем університету.

Створює прекрасну родину. У 1947 р. Михайло Івасюк одружується із вчителькою Софією Іванівною Карякіною, яка приїхала на Буковину із Запоріжжя.  У сім’ї Михайла та Софії Івасюків народжується син Володимир, майбутній відомий композитор; роком пізніше -  друга дитина – дочка Галинка, а згодом з’явилась на світ їхня друга дочка, яку Володя і Галинка назвали Оксаною.

 Вагомий внесок Михайла Івасюка до літературно-мистецької скарбниці відзначено  Літературною премією ім.. Д.Загула, Літературно-мистецькою премією ім.. С.Ворпобкевича

Помер Михайло Івасюк 5 лютого 1995 року.

У 1998  році ім'я Михайла Григоровича Івасюка було присвоєно  Чернівецькій обласній науковій бібліотеці

2.2.                       «Літературознавці»

Михайло Івасюк – письменник, літературознавець, фольклорист, педагог, громадський та культурний діяч, батько  Володимира Івасюка.

Він автор багатьох  творів, різноманітних за жанром: вірші, романи, поеми, новели, оповідання, казки. Свою літературну творчість Михайло Івасюк починав з віршів. Найперші склав іще дитиною у своєрідному співавторстві з матір'ю Олександрою Василівною, котра не вміла ні читати, ні писати, але тонко відчувала ритм та образне слово, пам'ятала силу-силенну пісень і казок. Вже ставши справжнім письменником, включив записані від матері казки, балади, пісні до своїх фольклорних видань: «Казки Буковини. Казки Верховини» , «Чарівне горнятко».   Збірка казок «Чарівне горнятко» вийшла друком 1971 року. Збірка демонструє скарби українського народу, його мудрість і мораль.

3.      Слово вчителя

Так, Михайло Івасюк – справді народний співець, адже він у своїх творах розкрив самобутність і неповторність українського народу, зокрема буковинських гуцулів,  за яких вболівав і  доля яких хвилювала письменника. Івасюк  прожив усе життя з Україною в серці і так прагнув, аби кожен любив її так само, як він, і не зраджував їй, єдиній у світі. Саме про зраду рідному народові йдеться у поемі-казці «Мудрий Тарадуда».

4.     Робота над твором

4.1.         Гра «Чарівна скринька»

Учням запропоновано витягати почергово зі скриньки картки, на яких написано назву уже вивчених творів. Дітям необхідно вказати автора та жанр: «Мудра дівчина», «Дажбог» «Фарбований лис»,  «Цар Плаксій і Лоскотон », «Берегиня» , «Прийом у запорожців», «Колобок».

4.1.1.  Теорія літератури

ü Казка

ü Літературна й народна казка

ü Поема

4.1.2.  За ознаками  казки і поеми учні доводять, що «Мудрий Традуда» належить до цих видів жанру.

4.2.         Обговорення змісту казки:

·        Про який народ іде мова?

4.2.1.  Випереджальне завдання

Презентація роботи домашньої групи «Дослідники»: розповідь про гуцулів, місце їхнього проживання.

Гуцульщина, за словами І. Франка, - це «благословенний закуток нашого краю». Гуцу́ли — нащадки найстародавнішого племені уличів (ця назва зустрічається у літописах),  що живуть у  Карпатах: Івано-Франківська (Верховинський, південна частина  Косівського й  Надвірнянського районів), Чернівецька (Путильський  та південна частина  Вижницького району) та Закарпатська області (у більшій частині  Рахівського району ) України.  Територія  Гуцульщини в Україні — 6,5 тис. км². 

Гуцули чи не єдина група українського  етносу, для якої  вівчарство завжди було провідною галуззю господарства. Традиційний одяг гуцулів характеризується мальовничістю і колоритністю: вишиті сорочки, апліковані овечі безрукавки (киптарі), пістряві демороблені запаски, повстяні брилі (крисані), різнокольорові хустки, оздоблені торбинки (вовняна - дзобенька, шкіряна - тобівка), прикрашений металевими гуданкамн широкий пояс (черес)

·        Розподіліть персонажів на дві групи: головні й другорядні

4.2.2.  Теорія літератури: головні й другорядні персонажі

·        Який страшний гріх вчинив Тригуда? ( зачитати уривок: «Бо хто ж це бачив, щоб гуцул Став наймитом приблуди І в серці мав гнилий намул Зрадливості й облуди!»)

·        Яке покарання отримав за це? (зачитати уривок: «Віднині хай тобі повік Ота гидка сверблячка Залізе в ноги, в самий шпіг,
Щоб повз від неї рачки!»)

4.2.3.  Проблемне запитання

Чи існує спокута за зраду народові?

·     Як Тригуда боровся з напастю? (звертається по допомогу до знахаря Тарадуди)

·     Робота в групах:

І група – які перші два  способи позбавитися сверблячки пропонує Тарадуда? (зачитати з тексту:1)  «Свербітиме ще тижнів три, А потім перестане.  Тепер біжи на всі вітри, Насіння препогане.» 2)  «Земля не любить ніг твоїх, Терпіти їх не може, Тому пускай свій псячий біг До річки Черемошу. Як рік побудеш на воді, В полоні її руху, То, може, хвиля аж тоді Позлизує, свербуху.»)

ІІ група – причини повернення сверблячки (1) «Ні, не зі страху занеміг —У нього є пістолі,— А від сверблячки, що до ніг Спускаласе поволі», «Земля тобі, в добрі чи злі, Про зраду не забуде.» 2) «Шпурля й Тригуду заодно —
Хай проковтне ’го хвиля… Та він не падає на дно, Спливає, мов бадилля.І ось Черемош в піні, злий Взяв його за чуприну — І витягнув із хижих хвиль Й на берег люто кинув.»)

4.2.4.  Випереджальне завдання (презентація роботи «Дослідників» - сплав дерева в давнину)

Академічний тлумачний словник подає таке значення слова «сплав» - дія за значенням «сплявити», «сплавляти». Від цього утворилося поняття «сплавний промисел». В давні часи річку Черемош активно використовували для сплаву лісу з місць вирубки до більш доступних для автомобільного та залізничного транспорту регіонів.

ІІІ група – наведіть цитату з тексту про третю й четверту поради Тарадуди (3) «Хоч ти не варт дрібної тлі І тріснутого глека, Живи високо від землі, І від води — далеко! Йди геть з моєї голови, Зі мною більш не знайся, Живи в дуплі життям сови Й сюди не потикайся.»  4) «Що ж, збери Майно своє в торбину Й тікай із гір на всі вітри, Цісарський лайдачино. Туди, де б не сягли повік Тебе ні зір, ні руки Тих, що ти зрадив і прирік На горе і на муки. Тікай туди, де і вітрець Наш зроду не шелесне…»)

ІV група – чому третій і четвертий способи виявилися недієвими? (3) «Прокинувсь вітер, загудів У сто трембіт посполу І покруча з-межи верхів
Почав тручати долу. А той метавсь на всі боки, Бо ж чув — прийшла погуба, Хапавсь спочатку за гілки, Відтак приріс до дуба, Злетілися нічні птахи Й накинулись на нього. І дзьобали його, крильми Немилосердно били,
І крик, і рейвах серед тьми Пекельний учинили.» 4) «З розгону він перестрибав Усі яри й долини, Бо лютий вітер йому слав Болючі стріли в спину. Ослаб. Пустелею бреде. Пісок і каменюки. Виходить на горбок — ніде
Ні кольору, ні звуку. Вже не займав ніхто його, Вже й ноги не свербіли,
Стояв, неначе дерево, Безсиле, обгоріле.»)

·     Відповідь на проблемне запитання: чи вдалося Тригуді спокутувати гріх і чому? (вчитель підводить учнів до визначення основної ідеї твору – возвеличення справедливості, чесності і доброти)

·     Колективна робота.

Серед запропонованих географічних назв вибрати ті, що згадано у творі, вчитель позначає їх на мапі Буковини (прапорцями, стікерами тощо):  

  Черемош («Хто ліс рубав, товар кохав,

А хто ще був при силі —
Черемошем дараби гнав,

Долав пінисті хвилі.»

 Вижниця  «Вам не сором, леґіночки,
Спати при моїй музиці?!
Я ж даю вам викуп — бочку
Пива доброго з Вижниці.»

Карпати («Куди з усіх кінців Карпат
Зібрались гуцулове».   

   Прут «Тригуду ніби гнали в путь
Вовків голодних з двісті,
Й до мудреця над самий Прут,
Пригнали на обійстя.»)

Буковина («Мені підвладний дуб і граб,
Бук, явір і ялина…
Я сплавлю тисячі дараб
З лісами Буковини.»)

Дністер ( «Пхав ноги в Черемош, Дністер
Й на ріні, що дзвеніла,
Шорстким камінчиком їх тер,
Аж шкіра червоніла.»)

4.2.5.  Робота в групах. Заповнити фрейм (табличку)

І група

 

Реальне	Фантастичне

ІІ група

«Карта персонажа» Тригуди
портрет
риси характеру
Ціна за вчинений гріх

ІІІ група 

«Карта персонажа» Гната Тарадуди
портрет
риси характеру
у чому полягає мудрість персонажа?

 ІV група

Художні засоби
епітети
порівняння
Фразеологізми (пояснити значення за допомогою словника)

Ø Презентація роботи груп біля дошки

V. Узагальнення й систематизація вивченого

1.     Колективна робота. Літературний диктант «ТАК - НІ»(по рядах)

·        Ватажком гуцулів був Кобилиця

·        Гуцули побили Тригуду за зраду.

·        Покаранням для Тригуди стала сверблячка рук.

·        Тригуда звернувся по допомогу до лікарів

·        Тарадуда був знахарем.

·        Народ пробачив зрадника.

2.     Творче фантазування (роботу можна запропонувати  в групах, парах, індивідуально)

Учням необхідно дофантазувати події твору:

І група – Що сталося б, якби вода прийняла Тригуду, а не викинула на берег?

ІІ група – Якби ви були Тарадудою, які способи позбавлення сверблячки запропонували зрадникові?

VІ. Підсумок уроку

«Незакінчене речення»

-         Поема-казка «Мудрий Тарадуда» допомогла мені зрозуміти …

VІ. Домашнє завдання

Написати Тригуді листа,  в якому дати відповідь на запитання: чому не існує спокути за зраду?

Презентація до уроку:

More presentations from Kristina Okyay