Є. Маланюк "Стилет чи стилос?"

Стилет чи стилос? — не збагнув. Двояко
 Вагаються трагічні терези.
 Не кинувши у глиб надійний якор,
 Пливу й пливу повз береги краси.

 Там дивний ліс зітхає ароматом
 І весь дзвенить од гімнів п’яних птиць,
 Співа трава, ніким ще не зім’ята,
 І вабить сном солодких таємниць,

Там зачарують гіпнотичні кобри
 Під пестощі золототілих дів…
 А тут — жаха набряклий вітром обрій:
 Привабить, зрадить, і віддасть воді.

Та тільки тут веселий галас бою —
 Розгоном бур і божевіллям хвиль.
 Безмежжя! Зачарований тобою,
 Пливу в тебе! В твій п’яний синій хміль!

 30.08.1924

Аналіз поезії 

Збірка: «Стилет і стилос».

Напрям: модернізм.

Течія: символізм.

Рід: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: філософська  .

Тема: вибір митцем своєї місії.

Ідея: утвердження ролі митця як борця за долю народу, стилетом (зброєю) і стилосом (паличка для письма) якого стає слово.

Образи: людей: ліричний герой — поет; золототілі діви; природи: дивний ліс; п’яні птиці, незім’ята трава; гіпнотичні кобри; набряклий вітром обрій, предметів і явищ: стилет, стилос; трагічні терези; береги краси; галас бою; розгін бур; п’яний синій хміль.

Оскільки Є. Маланюк — яскравий прихильник символізму, то за кожним образом поезії можна бачити більше, ніж один смисловий шар.

Символічні образи: стилет (символ громадського життя, зброї); стилос (символ письма, письменницької діяльності); трагічні терези (символ роздвоєності, відсутності одного рішення); береги краси (символ краси життя й природи); веселий галас бою (символ зануреності в життя) та ін.

Композиція (зміст): ліричний герой, не впевнений у своєму виборі (стилет чи стилос?), пливе повз береги краси — чарівні види лісу «берегів краси», якому протиставляється буряна вода життя-безмежжя — ліричний герой робить вибір, пливучи в «п’яний синій хміль» життя-бою.

Віршовий розмір: 5-стопний ямб     

Строфа: чотиривірш (катрен).

 Римування: перехресне (абаб).

Художні засоби виразності: алітерація, асонанс; символ; епітет; метафора; персоніфікація; метонімія; оксиморон; антитеза; риторичний вигук.