Мета: продовжити вивчення творчої спадщини Т.Шевченка,
розглянути твори на історичну тематику( «Іван Підкова», «Тарасова ніч»,
«Гайдамаки» (оглядово); детально опрацювати послання «До Основ’яненка»; розвивати вміння зіставляти,
узагальнювати і робити власні висновки; формувати вміння бачити крізь головні
проблеми твору насущні питання сучасності; виховувати почуття гордості,
патріотизму до рідного народу.
Тип уроку: комбінований
Зміст
і структура
І. Оргмомент.
ІІ. Актуалізація
1.
«Асоціативний
диктант»
1.
1814
р. (народився ), балада («Причинна»), 1838 р. (викуп), 8 творів («Кобзар»), Моринці
(село, де народився), 2500 крб. (продано портрет Жуковського), Чернеча гора
(могила Шевченка), Шевченко-кріпак (П. Енгельгардт), 1847 р. (арешт), 1861 р
(помер), К. Брюллов (навчання в Академії мистецтв), Тарас Шевченко (геній,
Кобзар, Пророк, український поет).
Ø Взаємоперевірка
(відповіді на слайді)
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку; мотивація
1.
Слово
вчителя.
Сьогодні ми
відзначаємо День пам’яті героїв Небесної Сотні. 4 роки тому цього дня на
Майдані відбулися страшні події – майже сотня українців віддала своє життя за
щастя й гідність кожного з нас, за право жити на своїй землі, за ідею
незнищенності духу української нації. Так склалося, що саме того року Україна
відзначала 200-річчя від дня народження Т.Шевченка. Чи випадково це? Навряд чи.
А ще згадаймо, що дух майданівців піднімали Шевченкові слова, взяті із його
творів. Чому саме ці слова змогли запалити в душах звичайних людей такий вогонь?
Спробуємо з’ясувати сьогодні.
Тематика творів Кобзаря різноманітна: доля жінки
(«Катерина», «Наймичка»), кохання («Причинна»), твори, що мають політичний
характер («Сон», «Кавказ»), невільницька лірика, - але особливе місце серед них
посідають твори на історичну тематику («Іван Підкова», «Тарасова ніч»,
«Гайдамаки»).
V.
Сприймання й засвоєння нового матеріалу
1.
Слово
вчителя.
(Про випереджальне
завдання )
І група опрацьовували
історичну поему «Іван Підкова»
ІІ група – історична
поема «Тарасова ніч»
ІІІ – поему «Гайдамаки»
(проекти учнів вивішуємо на дошці, утворюючи вісь історії від 16 до 18 ст)
2.
Бесіда
за запитаннями
Ø Які події ХХ, ХХІ ст. теж асоціюються із боротьбою за
національне визволення? (ХХ – Акт проголошення Незалежності України , ХХІ –
Майдан ).
3.
Слово
вчителя.
Таким чином, ми
утворили вісь неперервності історичного часу, упродовж якого Україна веде
постійну боротьбу за свою незалежність.
4.
Робота
над посланням «До Основ’яненка»
4.1.
Слово
вчителя.
Але особливе місце серед цих творів посідає твір «До
Основ’яненка», бо це є своєрідний відгук на нарис «Головатий», опублікований
Г.Квіткою-Основ’яненком. (про отамана Чорноморського козацького війська Антона
Головатого). Оскільки Квітка-Основ’яненко показав у своєму нарисі історії
окремих людей, то Шевченко звернувся до нього із проханням відтворювати в усій
величі героїку минулого України, зокрема козацької доби, щоб не розривати вісь
безперервності історичного часу.
Ø Чому твір має таку назву? (бо звертається)
4.2.
ТЛ:
послання (с.202)- робота в зошиті.
4.3.
Виразне
читання послання (відеоролик)
4.4.
«Маркування
тексту»: + - те, що викликає сум, * - те, що вселяє оптимізм, запалює, ! – те,
що саме автор хотів донести до Основ’яненка
4.5.
Бесіда
Ø Які рядки були найбільш емоційними? (сум, оптимізм)
Ø Чи побачили ви у творі рядки., які колись уже чули? Які
це рядки? (Наша дума, наша пісня не вмре, не загине – поки живе українська
пісня, доки живе народ, а пісня незнищенна. )
Ø У чому ж суть послання Шевченка? (Співай же їм, мій голубе, про січ, про могили; утни, батьку, щоб нехотя
на весь світ почули, що діялось в Україні; нехай ще раз усміхнеться серце на
чужині)- про історію треба розповідати, щоб не забувати.
4.6.
Визначення
Теми відтворення спогадів поета про старожитню Україну,
запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю.
Ідеї
: прохання до Основ’яненка оспівувати історію рідного краю,
Запорозьку Січ, пробуджувати національну свідомість українців.
ж анру -послання
виду лірики- громадянська
1.1.
Робота в групах. Заповнення фрейму
Художній засіб
|
Приклад
|
Епітет
|
|
Риторичні запитання
|
Художній засіб
|
Приклад
|
Персоніфікація
|
|
Порівняння
|
Художній засіб
|
Приклад
|
Анафора
|
|
Риторичне звертання
|
1.2.
Колективна робота.
«Логічні пари»
Місяць
|
а) Б'ють пороги; ... сходить,
Як і перше сходив |
чайка
|
б)Питаються у буйного:
«Де наші панують?. |
вітер
|
в) ... скиглить
літаючи,
Мов за дітьми плаче; |
могили
|
г) На тім степу
скрізь
Стоять та сумують; |
1.1.
Випереджальне
завдання. Символи твору
Місяць – символ
кохання, таємничості, романтичності (тобто життя триває, навіть якщо героїв уже
нема)
Чайка – матір, що
плаче за своїми синами, які загинули на полі бою (мов за дітьми плаче)
Вітер - символ
духу, дихання Всесвіту; невловимості, неусвідомленості; швидкості (у Шевченка
він буйний, тобто готовий до боротьби)
Могили – символ
пам’яті, суму за героїчним минулим.
VІ. Узагальнення і систематизація
1.
Робота
в парах. (Хто швидше?)
«Знайти
цитату-відповідь» на питання:
Ø Якою є слава України, за словами Шевченка?
Ø Якими словами автор передає необхідність «гортати»
сторінки героїчного минулого?
Ø У яких рядках звучить віра в безсмертя рідного народу?
2. Слово вчителя
Зробімо висновок:
ключове слово, яке є символом неперервності історичного часу України, - Слава,
яка жила, живе і житиме, бо вона «не вмре, не загине…».
3.
Бесіда
·
Отже,
ми встановили вісь історичного часу від 16 до 21 століття. Уявіть, якби це
послання було адресоване вам, дітям ХХІ ст., то щоб ви взяли для себе, які б
висновки зробили?
·
( поважати
історію, вивчати її, робити висновки
·
Любити рідний край
·
Пробудити в українцях патріотизм)
VІІ. Підсумок уроку
·
Які
слова із послання ви б використали як статус у соціальній мережі, щоб
репрезентувати себе як патріота України?
VІІІ. Домашнє завдання.
Вивчити кілька афоризмів Шевченка. Написати послання
українцям ХХІ століття.
Немає коментарів:
Дописати коментар