7 клас. Урок літератури рідного краю

Тема: Михайло Ткач. Збірка поезій   «Зазим’є». Життя і творчість славетного поета-пісняра. Осмислення гострих доленосних проблем народу, відтворення щирої  любові та синівської відданості Україні у поезіях митця. Пісенна творчість М.Ткача («Ясени», «Марічка», «Чуєш, мамо…», «На щастя, на долю»).

Мета:   ознайомити учнів з цікавими фактами життя і творчості Михайла Ткача; викликати інтерес  до вивчення його творчості; через художнє слово ввести учнів у чарівний світ поезії; навчити аналізувати поетичні твори, висловлювати власні міркування щодо проблем, порушених автором у збірці «Зазим’є»; розвивати творчі та комунікативні здібності, вміння логічно мислити; розвивати музичний смак і слух; виховувати любов до Батьківщини, рідної землі

Обладнання: портрет  поета, аудіозаписи пісень, фонограми, виставка книг, мультимедійне обладнання

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Зміст і структура уроку

I.  Організаційний момент (привітання, перевірка відсутніх)

II. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями:

·         Дайте визначення поняття «поезія», «пісня», «ліричний герой»

·        Які види лірики вам відомі?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІV. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1.     Слово вчителя

 Сьогодні ми поговоримо про поета-пісняра Михайла Ткача.  Ця людина  прожила велике і нелегке життя, вона стала часткою буковинської землі. Тож сьогодні ми відкриємо вершини творчості  М. Ткача, який черпав любов до поетичного натхнення з материної пісні,  батькового слова та запального буковинського танцю. Щоб зрозуміти почуття, переживання митця,  необхідно познайомитись з його життєвим шляхом, бо творчість будь-якого письменника пов’язана з його особистим життям.

2.     Випереджальне завдання (презентація роботи домашніх груп «Біографи», «Літературознавці»)

2.1.         «Біографи»

Учень (виконує роль письменника):

Я знову тут…
Нехай які маленькі Лукачани,
Та я без них – без деревини плід.
Тут рідне все: і вулички нерівні,
Сільський майдан, і той найдальший кут…
Це тут намріялись шляхи мандрівні,
До серця в тиші прислухаюсь тут.
І любо тут, зітхнувши просто неба,
В п’янку траву упасти горілиць
І відчувати, що воно для тебе
Знайоме кожним виблиском зірниць…

Так, саме тут в с. Лукачани Кельменецького району Чернівецької області народився 26 листопада 1932 року Михайло Ткач. Навчався у румунській школі. Але війна 40-х років позбавила його , як і інших дітей можливості здобувати освіту.

Учень. Пригадую:  у голодні 1946 - 47 рр. Чернівці стали для мене початком осмислення гострих кутів життя, пробою на зуб людських вартостей, етапом осягнення дивовижних міських вулиць, пошарпаних часом під'їздів і дворів повоєнної руїни... Інтернат у Чернівцях по вулиці Боженка, потім українська школа № 5, що на вулиці Щорса.

У 1950 році закінчив Чернівецьку фельдшерсько-акушерську школу за спеціальністю «Фельдшер».  Працював помічником головного санітарного лікаря Кельменецької районної санепідемстанції. У 1951 році вступив до Чернівецького медінституту, який закінчив у 1957 році. У тому ж році обраний головою новоствореної Чернівецької обласної спілки письменників УРСУ і все подальше своє життя присвятив письменницькій діяльності.

Учень:  Мені бракувало філологічної освіти, тому в 1961 році я закінчив дворічні Вищі літературні курси в Москві при Літературному інституті. Захоплювався побаченим у столиці, зустрічав земляків, але зауважу: важко, коли не відчуваєш своєї рідної землі під ногами, а багатство мови тільки в одному тобі, головне - це достиглий колос думок,  який заплів у житній вінок.

Через сімейні обставин, до Чернівців не повернувся після закінчення курсів у Москві, а залишився в Києві, де й розгорнулася  його творча діяльність.  Навчаючись у Москві познайомився з  Людмилою, майбутньою дружиною, яка була родом із Бурятії. Вона з чоловіком переїздить до України, виучує українську. За освітою – лікар-офтальмолог, але життя присвятила чоловікові і донькам – Марічці та Лесі.

У 97 році у М.Ткача діагностували рак нирок. Операція продовжила життя на 10 років, але,  на жаль, хвороба повернулася і помер Михайло Миколайович 3 квітня 2007 року. У 2010 році у рідному селі   відкрили меморіальний музей Михайла Ткача. Ініціаторами заснування музею в родинній хаті стали рідна сестра та доньки славетного поета-пісняра.

2.2.         «Літературознавці»

Михайло Ткач – видатний український поет, кінодраматург, критик.  Лауреат національної премії ім. Т. Г. Шевченка.
Михайло Ткач писав вірші,  навчаючись у медичному училищі, працюючи помічником епідеміолога санітарно-епідеміологічної станції   в Кельменцях і першого свого вірша видрукував у районній газеті "Рідне слово».

Медицина в певній мірі була обрана батьками поета-початківця, а см він відчув непереборний потяг до літератури. В 1956 році у видавництві "Молодь" в Києві побачила світ перша збірка віршів "Йдемо на верховини", а в 1957 році - друга збірка "На перевалі". У травні цього року Ткача прийняли до Спілки письменників (З-під його пера вийшли ще такі збірки:    "Житній вінок" (1961), "На смерекових вітрах" (1965), "Пристрасть" (1968), "Повернення" (1974), "Поворот землі" (1976), "Серед літа" та "Пісні" (1977), "Крок за обрій" та "Небо твоїх очей" (1982), «Зазим’є» (1997) та ін.). Батьки змирилися з літературним покликанням сина, і він став журналістом обласної газети, водночас очолив літературне об'єднання. А у серпні 1958-го у Чернівцях було створено письменницьку організацію і письменника обрано першим її керівником ( з цієї причини почав відвідувати літературні курси в Москві).

Переважну частину київського періоду творчого життя забрала робота на кіностудії ім. Олександра Довженка, у Державному Комітеті кінематографії, на кіностудії хронікально-документальних фільмів. Саме за сценарій повнометражного документального фільму про Україну Ткача-сценариста у 1973 році удостоєно Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.

3.     Опрацювання збірки поезій «Зазим’є»

3.1.         Слово вчителя.

Талант Михайла Ткача багатогранний, але  творчість письменника засвідчує щиру любов і синівську відданість рідній землі, Україні, що була для нього невіддільною від Бога. Саме така тематика першого циклу поезій «Повернення до Бога», вміщених у збірці «Зазим’є». Крім того, збірка містить цикли: «На таємній струні», «Віч-на-віч», «З дівочих вуст», «Вино журби, вино печалі».

3.2.         Робота в групах . Ідейно-художній аналіз поезій  (метод фреймів)

Кожній групі необхідно опрацювати по одній поезії з певного циклу і визначити загальну тематику кожного циклу:

І група – Цикл «На таємній струні», поезія «На Україну, вітре, на Вкраїну…»

Ø Запитання до твору:

·        Які символи України згадує автор? Чому саме їх?

·        Поясніть зміст двох останніх рядків.

ІІ група – цикл «Повернення до Бога», поезія «Ми тут були»

Ø Запитання до твору:

·                        Поясніть слова «Для нас одвічна наша незалежність У тім, що ми залежні від Дніпра.»

·                        Укажіть рядки вірша, що символізують наш прапор («Під небом цим, під голубим,Ми твердо стали в золоті колосся»)

·                        Які віхи історії України згадує автор у вірші?

ІІІ група – цикл «Віч-на-віч», поезія «Кохана спить»

Ø Запитання до твору:

·     Чому автор порівнює роки з неосідланими конями?

·     Чи можете показати лінію серця на долоні?

ІV група – цикл «Вино журби, вино печалі», поезія «Вино журби, вино печалі» (слова М.Ткач, муз. – О.Злотник; присвячена Н.Яремчуку)

Ø  Запитання до твору:

·        Що мав на увазі автор : «Дарма не знаєм, що коли втрачаєм, - Ми обкрадаємо себе.»?

1.1.1.      Презентація роботи груп.

Учні за допомогою вчителя доходять висновку, що в збірці

·        відбувається осмислення гострих доленосних проблем народу («Повернення до Бога»)

·         визначено роль митця, пісні як символу України, висловлено громадянські хвилювання художника («На таємній струні»),

·        Передано любовні переживання зрілого чоловіка («Віч-на-віч»),

·          Розказано про непоправні втрати в житті письменника, подано сповідь перед пам’яттю дружини, неповторністю літ («Вино журби, вино печалі»).

1.1.2.  Індивідуальна робота. Творче завдання.

Складання сенкану «Ліричний герой збірки»

Наприклад:

 Ліричний герой

люблячий, відданий

Хвилює, сумує, вболіває

Відданий син України.

Патріот

2.     Пісенна творчість М.Ткача.

2.1.        Гра «Вгадай мелодію»  (Звучать аудіозаписи (уривки) відомих пісень М.Ткача «Ясени», «Чуєш, мамо.. », «На щастя, на долю», «Якщо любиш - кохай». Учням необхідно прослухати уривки і вказати назву пісні,  виконавця або просто сказати, чи відома їм ця пісня).

2.2.         Проблемне запитання

-         Чому , на вашу думку, пісні Ткача стали відомими не тільки на території України, а й за її межами?

2.3.         Випереджальне завдання (презентація роботи групи «Літературознавці»)

 Для Михайла Ткача Київ став  долею, утвердженням імені в поетичному пісенному жанрі. Співпраця з такими особистостями, як Платон Майборода, Олександр Білаш, Євген Станкевич, Ігор Шамо та Ігор Поклад, Олександр Злотник, Левко Дутківський та ін. За помітну роботу в мистецтві з рук Президента вже незалежної України дістав Диплом заслуженого діяча мистецтв. У доробку автора десь півтора десятка поетичних і суто пісенних збірок.  Досить назвати "Марічку", "Ясени", "Сніг на зеленому листі", "Прилетіла ластівка", "Сину, качки летять", "Білі лебеді", "Мама Марія", "Писанка", "Чуєш, мамо", "Якщо любиш, кохай"... А всього десь понад сто заспіваних провідними виконавцями пісень.

2.4.         Опрацювання пісні «Марічка»

2.4.1.  Слово вчителя

Щоб дізнатися назву пісні, про яку піде мова далі, вам необхідно відповісти на питання:

·        Як Ткач назвав свою старшу доньку?

·        Вгадати пісню за мелодією (відеосюжет «Сурмач на ратуші грає «Марічку»)

2.4.2.  Прослуховування пісні. «Асоціативний кущ»  (учні записують асоціації, що виникли під час прослуховування пісні)                         

2.4.3.  Випереджальне завдання (презентація групи «Музикознавці»). Історія написання пісні

Влітку до селища Путила Чернівецької області 1954 року на практику приїхали студенти Чернівецького медичного інституту, серед них і М.Ткач. З житлом у Путилі було доволі складно, і головний лікар поселив юнаків у лікарні й там же дозволив харчуватися. Юнаки мали гарний апетит, а на свіжому карпатському повітрі їсти хотілося ще більше, от і вирішили знайти підхід до кухарів. І знайшли досить оригінальний спосіб: доручили Михайлові Ткачу попрацювати"для загального добра" — написати вірш-посвяту красуні Марічці (Марія Федорвна Кисилиця працювала тоді на кухні в лікарні).
 Проте поет, написавши вірша,  не поспішав дарувати його дівчині. Він зачекав до свята виходу на полонину й там зі святкової сцени прочитав вірш, сказавши, кому він присвячений. Марія Федорівна і не здогадувалася про це, але їй стало приємно. Відтоді минуло понад 5 десятиліть, але коли чує по радіо чи телебаченню пісню "Марічка", завжди згадує той день.  Пісня народилася не відразу. Коли Михайло Ткач повернувся з практики в Чернівці, він відніс вірш в обласний Будинок народної творчості. І було оголошено конкурс на кращу музику до нього. Майже 40 самодіяльних композиторів надіслали свої твори. І переміг Степан Сабадаш - вірш і йому припав до душі. Це вже було 1955 року. Коли щасливий автор приніс пісню в обласну філармонію, йому згодом відповіли, що не можуть узяти її в репертуар, бо – "слабенька". Однак цій пісні судилася щаслива доля, бо побачила ноти керівник Буковинського ансамблю пісні й танцю Алла Серебрі. І підготувала з хоровим колективом. А згодом "Марічку" вподобав тоді вже заслужений артист України Дмитро Гнатюк. Саме в його виконанні ця пісня стала відомою далеко за межами України.
1961 року Степан Сабадаш, працюючи в Палаці культури працівників легкої промисловості, створив вокальний ансамбль "Марічка", який існує й сьогодні. Пісня стала візитівкою колективу, а її мелодія й нині є позивними радіо "Буковина".

Тривалий час «Марічка» є офіційною візиткою буковинського краю. 11 листопада 2004 року з ратушної вежі Чернівців уперше прозвучала мелодія «Марічки». Церемоніал розпочав студент училища мистецтв імені Сидора Воробкевича, уродженець села Великий Кучурів Сторожинецького району Петро Цуркан. Згодом його замінив музикант симфонічного оркестру обласної філармонії Василь Козак.
Так пісня подарувала місту свою співочу душу.

2.4.4.  Робота в групах.  Ідейно-художній аналіз пісні «Марічка».

Гра «Обмін думками»

Учні об’єднуються в 4 групи, в кожній визначаються 2 експерти, які відвідуватимуть решту груп і доноситимуть їм свою інформацію, а члени груп – свою. В кінці експерти повертаються до своєї групи і звіряють інформацію:

І група – визначення теми, римування, алітерація, асонанс

ІІ – жанр,  зменш.-пестл. лексика, строфа, ідея

ІІІ – епітети, звертання; рима, вид лірики

ІV – віршовий розмір,  метафора, порівняння   

1.1.         Слово вчителя

 Ви знаєте,  в житті,  як і в пісні,   все починається з любові. На вірші Михайла Ткача  створено кілька десятків пісень, вони настільки знайомі слухачеві, що нерідко їх вважають народними,  іноді навіть гадки не маючи,  що їх автор – М.Ткач.

V. Узагальнення й систематизація вивченого

1.     Розв’язання проблемного питання:

 – Чому, на вашу думку, пісні М. Ткача стали відомими не тільки на території України, а й за її межами?

2.     Колективна робота.  «Поетична хвилинка»(учням запропоновано рядки із пісень Ткача  з пропущеними словами;  учням необхідно відновити рядки; якщо пісня відома їм – вони просто відновлюють в пам’яті, якщо ні, то тренуються у підборі рими )

А) Ясени, ясени,

Бачу вас …  край дороги,

Бачу вас у красі,

Коли світиться … в росі.

Ви … в сни,

Як дитинство моє … ,

Ви приходите в сни,

….. ………… ясени («Ясени», сл.. Ткач М., муз. О.Білаш, вик Д.Гнатюк )

Б) Що було - відбуло, наче … зійшло

Наче сон перейшло … чоло.

Що було відбуло за …… літ

Тільки ти як тоді ….  Світ («Чуєш, мамо», сл.. Ткач, муз. О.Злотник, вик. Н.Яремчук)

В) На щастя, на долю...

На все ….. нам до болю.

Хай ….    віщують літа

І збувається наша мета.

На щастя, ….        ...

Хай сонце голубить тополю,

А небо ………... полю

І шумлять пшениці і жита

На щастя, на долю...

На довгі і …..  літа! («На щастя, на долю», сл..Ткач М., муз М. Мозговий, вик. В.Зінкевич)

Г) Якщо любиш, кохай, вже ….    закувала,

Якщо любиш, кохай, не чекай аж до …..   ,

Якщо любиш, кохай, хай ……    в душі прибуде,

Якщо любиш, кохай, дві весни навік ….. , не буде («Якщо любиш - кохай», сл..Ткач М., муз. Л.Дутківський, вик. І.Бобул, В.Павлік)

(це завдання можна запропонувати учням виконувати фронтально або ж у групах )

3.     Робота в групах. Гра «Пінг-понг»

Кожна група готує по 2 запитання, що охоплюють опрацьований матеріал на уроці. Змагання відбуваються між 1 й 2, 3 й 4 групами, потім – між переможцями у формі «запитання-відповідь».

VІ. Підсумок уроку

«Незакінчене речення»

-         На сьогоднішньому уроці для мене найбільшим відкриттям було …

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять пісню «Марічка»