ІІІ засідання майстер-класу

Презентація до доповіді в кінці сторінки

 Використання графічних організаторів

на різних етапах сучасного уроку

Усе частіше сьогодні можна почути від учителів: сучасний урок – це практичний урок, основна педагогічна мета якого  не просто допомогти учням отримати певний, так званий необхідний багаж знань, а навчити  застосовувати їх у відповідних ситуаціях.  Ми вже обговорювали з вами важливість і доцільність правильного підбору форм, методів і прийомів відповідно до  типу і структури уроку. Нагадаємо, що існує кілька класифікацій типів уроків залежно від мети. Ми візьмемо до уваги найбільш розповсюджену: 

1)               комбіновані (змішані);
2) уроки засвоєння нових знань;
3) уроки формування навичок і умінь;
4) уроки практичного застосування знань, навичок і умінь;
5) уроки узагальнення і систематизації знань;
6) уроки перевірки, оцінки і корекції знань, навичок і умінь.   

Крім того, минулого засідання ми згадували класифікацію цілей пізнавальної діяльності Б. Блума, яку використовують при плануванні навчання й оцінці його результатів.

Сьогодні  детальніше розглянемо взаємозв’язок рівнів освіти за Блумом і типу, структури, етапів уроку, та відповідних форм і методів роботи, оскільки тільки в гармонійному їх поєднанні ми досягнемо основної педагогічної мети.

Процес оволодіння учнем знаннями відбувається по спіралі, в якій нова інформація спирається на вже набуту раніше. Відповідно до таксономії Б.Блума,   під час уроку учень повинен виконати завдання перших трьох рівнів піраміди: «знання», «розуміння», «застосування»,-  які є базовими. Зауважу, що методи і прийоми   «знання», «розуміння» присутні на всіх типах уроків, у той час, як при виборі завдань на «застосування» необхідно враховувати № уроку в темі, рівень НДУ, кожний етап уроку кожного  уроку. Крім того, слід зазначити, що при систематичному й доцільному використанні завдань для перевірки «знання», «розуміння», «застосування» ми формуємо у школярів довготривалу пам’ять.

Хочу продемонструвати вам 4 різних типи уроків, під час яких учні оволодівають рівнями навченості за Блумом.

Тож  на уроці засвоєння нових знань   таким чином можна поєднати(Див. презентацію).

 Проте  виконання виключно таких завдань дає середній рівень навченості. Адже на рівні «знання» учень запам’ятовує і відтворює вивчений матеріал (учень знає терміни, що використовуються, конкретні факти,  методи і процедури, основні поняття, правила і принципи). Показником «розуміння» може бути перетворення (трансляція) матеріалу з однієї форми вираження в іншу; інтерпретація матеріалу учнем (пояснення, короткий виклад); передбачення подальшого розвитку явищ, подій, наслідків чи результатів. Тому на цих рівнях новий матеріал  корисно подавати дітям у вигляді блок-схем, таблиць, малюнків, пірамід  тощо. Такі схеми та таблиці діти можуть скласти самостійно вдома, а потім за власноруч складеною схемою підготувати усне повідомлення, дібрати приклади.

Наступним типом уроку є формування вмінь і навичок. 

 На етапі первинного закріплення учні підходять до категорії «застосування», яка означає уміння використовувати вивчений матеріал у конкретних умовах і нових ситуаціях.   Результатом оволодіння цього рівня є правильне й доречне застосування  правил, схем тощо, а також формування довготривалої пам’яті

Отож, ми згадали з вами такий цікавий вид роботи, як «кластер». Кластер  – виокремлення смислових одиниць тексту та їх графічне  оформлення в довільній формі, головне – зберегти зв’язок між поняттями. Кластер містить ключові слова, ідеї, подані в логічній послідовності  текстових суб’єктів, які створюють  цілісну й наочну картинку. Метод «кластера» дозволяє опрацювати на уроці великий обсяг інформації в структурованому й систематизованому вигляді, що, у свою чергу, сприяє оптимізації навчання.   Представлення учнями  інформації у формі  кластера сприяє творчій обробці, а тому  забезпечує засвоєння  її на рівні «розуміння». Кластери  дозволяють розвивати обидва типи мислення – конвергентне й дивергентне (в залежності від типу уроку).  Важливо і те, що через побудову кластерів виявляємо систему ключових слів, які можуть бути використані для пошуку інформації в Інтернеті. Створення  кластерів сприймається школярами як творча робота, у якій є можливою реалізація власного бачення проблеми, власний підхід, варіативність як засіб  самореалізації, самоствердження. Можливість індивідуальної, парної, групової і колективної роботи створює  психологічний комфорт під час  навчання.        Кластери можуть мати багато розгалужень, тому важливо вчасно зупинитися на необхідному рівні деталізації. Основні принципи складання кластера (на слайді).

Пропоную вам попрацювати над складанням кластерів у різних класах на різні теми:

І група – «Дитинство і юність Тараса Шевченка» (9 клас)

ІІ група – «Лексико-стилістичні синоніми. Контекстуальні синоніми» (10 клас)

ІІІ група – «Морфологічні ознаки дієприслівника» (7 клас)

ІV група – «Життєво-творчий шлях І.Франка» (7 клас)

Під час уроку застосування знань, умінь і навичок дієвим й оптимальним буде таке поєднання (Див. презетацію).

Для отримання оцінки достатнього рівня навченості необхідно пройти рівні «аналізу» і «синтезу» − рівні розвитку мислення з використанням набутих знань та умінь у знайомих або нових ситуаціях. Наскільки ситуація або завдання будуть для учнів новими, визначити досить складно. Якщо вчитель попередньо пояснив процес виконання завдання, то у процесі розв’язування учні будуть демонструвати лише знання та розуміння вивченого матеріалу. У випадку, коли в умові завдання присутні нові елементи або ситуації, які вчитель раніше не розглядав, то можна вважати, що при розв’язуванні такого завдання учні використовують знання та навички у нових ситуаціях

 «Діаграма Венна». Цей метод дозволяє провести аналіз і синтез при розгляді двох або більше аспектів, що мають різні та спільні риси.

Діаграма складається з двох або більше кіл, що перетинаються. Частина діаграми на перетині кіл містить спільні риси понять і явищ, а частини, що не перетинаються, містять перелік відмінностей.

Принцип складання:  

·               Учасники в парі заповнюють тільки ті частини кіл, що показують відмінності аналізованих явищ і понять.

·               Учасники об’єднуються в малі групи по 4 особи, порівнюють та доповнюють свої діаграми.

·               В малій групі складається список характеристик, котрі, на їхній погляд є спільними для двох аналізованих явищ.

«Ромашка Блума» - метод роботи, заснований на таксономії Блума і який передбачає постановку певних видів запитань і відповідей на них:

·               Прості запитання – передбачають знання фактів, певну інформацію.(знання)  Наприклад: Яка трагедія сталася у новелі «Я(Романтика)» М.Хвильового?

·               Уточнюючі запитання – передбачають отримання  несказаної інформації. (розуміння) Їх можна розпочати словами (супроводжуючи мімікою, жестами): «Ти справді думаєш, що…», «Отже, ти запевняєш нас у тому, що…», «Здається, ти згадав про …».   Наприклад: Отже, ви стверджуєте, що герой новели – жорстока і бездушна людина, що легко пішла на вбивство?

·               Пояснювальні – спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Починаються словом «чому?».

Проте відповідь має бути результатом роздумів, а не подачею фактів.   (аналіз) Наприклад : Чому герой переживає роздвоєння особистості?

·               Творчі – формулюємо у формі умовного способу дієслів, додаючи частку б. Подають умовність, прогнозування ситуації.(синтез)   Наприклад: Як ви гадаєте, чи усвідомив Я найбільшу помилку свого життя?

·               Оцінювальні – спрямовані на оцінку явищ і подій, порівняльну характеристику. (оцінювання») «Чим одне відрізняється від іншого?». Наприклад: Чи можна констатувати, що після вбивства у душі Я сталися зміни?

·               Практичні – спрямовані на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою (поставити себе на місце героя). («застосування») Наприклад: На чому слід закцентувати увагу при складанні «карти персонажа» Я?

Тож пропоную вам попрацювати в групах.

І, ІІІ група – складають діаграму Венна: «Дієприкметник, Прикметник», «Сава і Михайло (повість «Земля» О.Кобилянської)».

ІІ, ІV група – складають «Ромашку Блума»: «Причина деградації Чіпки («Хіба..?»)», «Правопис слів з апострофом»

Під час уроку узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок ефективним буде таке поєднання: (див. презентацію).

Завдання для рівня «оцінювання» нетрадиційні і вимагають від учнів глибоких знань з предмета, а також вміння адаптувати ці знання до вирішення завдань. Одним із кращих шляхів формування та розвитку рівня «оцінювання» учнів є використання проектної методики, яка сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку, формує життєву компетентність

 Наприклад, учні отримують випереджальне завдання: самостійно скласти схему-опору до теми, яка буде вивчатися. На уроці декілька учнів презентують свою роботу, виступаючи в ролі вчителя, пояснюють новий матеріал. Оцінюється не тільки правильна, а й оригінальна подача нової теми.

 Пропоную вам попрацювати в групах над складанням схематичного конспекту, в якому потрібно за поданою темою, типом   та етапом уроку підібрати найбільш вдалі, на вашу думку, форми й методи роботи на уроці.

Таким чином, варто зазначити, що рівні: «знання», «розуміння», «застосування» – базові рівні, що дозволяють перевірити рівень залишкових знань учнів. У той час, як «аналіз», «синтез», «оцінювання» – можна застосовувати у роботі з обдарованими дітьми, що вміють мислити нестандартно. Крім того, у 10-11 класах можливе використання будь-якого методу, різних рівнів піраміди Блума.

Використані джерела:

1.     holias.at.ua/.../klaster_jak_odin_iz_metodiv_formuvannja_kritichnog.do..

          2. http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/vikoristannya-elementiv-innovatsiinikh-tekhnologii.html