В умовах реформування сучасної освіти сучасний учитель
отримав академічну свободу при підготовці та проведенні уроків. Це не означає
вседозволеність і відсутність системи, але дає змогу підбирати найбільш
ефективні форми й методи роботи на уроці. Це стосується й одного з основних
атрибутів уроку – плану-конспекту уроку.
Усе частіше чуємо, що традиційний конспект не актуальний, проте йти на
урок узагалі без плану не видається можливим навіть досвідченим учителям. Тому
усе частіше останнім часом чуємо про конспект уроку у вигляді ментальної карти.
Ментальна карта була створена у 70-х роках ХХ ст. Тоні Б’юзеном як альтернативний вид запису думок. Він вирішив, що замість лінійного запису краще використовувати радіальний, що сприяє легшому засвоєнню інформації, дозволяючи розміщувати головну тему всередині, а іншу інформацію замінити ключовими фразами на гілках, що розходяться від головної. За словами Б’юзена, немає одного основного вигляду карти, оскільки асоціації, на яких будується вона, у кожного свої, а отже, вивчивши основні критерії створення карти, з часом людина зможе виробити власні підходи.
